Наукова робота

Участь у науково-практичних конференціях, вебінарах

 у І семестрі 2019/2020 н.р.

Виховна робота

Сценарій відкритої виховної години «Мистецтво бути щасливим»

Мета: розкрити зміст поняття «щастя» у розумінні видатних людей минулого та сучасних українців; сформувати орієнтовну формулу щастя; розвивати почуття радості, задоволення; виховувати прагнення бути щасливим.

Матеріал та обладнання: мультимедійне забезпечення, презентація, пісні, відеоматеріали, птахи щастя, торбинка «Щастя» з листівками-щасливками.

Хід виховної години

Вступне слово викладача. Щастя… Таке просте і зрозуміле кожному з нас слово, але в той же час має в собі дуже великий та глибокий зміст. Запрошуємо вас поринути разом з нами у цей чудовий та безмежний світ щастя.

Ведуча 1. Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислювалась над тим, що для неї щастя і чи існує воно взагалі. Це досить-таки непросте питання, це одвічна тема.

Ведуча 2. Що ж таке щастя? У тлумачному словнику української мови ми знаходимо декілька визначень поняття «щастя».

Ведуча 1. Щастя – це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.

Ведуча 2. Щастя – це досягнення, успіх, удача.

Ведуча 1. Щастя – це  доля, талант.

Ведуча 2.З давніх часів людство хвилювала проблема щастя. Багато філософів, психологів та письменників намагалися пояснити це поняття, зрозуміти його зміст. Назвемо цитати відомих людей про щастя.

Ведуча 1.Існує три основних закона щастя в житті:
1) треба щось робити,
2) треба когось любити,
3) треба на щось сподіватися.

                                                                                                       Джозеф Еддісон

Ведуча 2. Щастя - це коли тебе люблять за те, що ти є і за те, який є. Незважаючи на те, що в тебе є.

                                                                                                            Віктор Гюго

Ведуча 1. Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе люблять, справжнє щастя – це коли любиш ти.

                                                                                                                Конфуцій

Ведуча 2. Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

                                                                                                              Лев Толстой

Ведуча 1. Люди люблять розмірковувати про щастя. Але ніхто не знає, що найбільше щастя - в розумінні.

                                                                                         Костянтин Паустовський

Ведуча 2.Щасливий той, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.

                                                                                                 Григорій Сковорода

Ведуча 1. То чи є на нашій землі щасливчики? Дослідження, проведені кілька років тому у світі, якими було охоплено понад мільйон осіб, показали, що дві третини опитаних вважають себе щасливими або дуже щасливими і лише 3 відсотки визнали себе нещасливими.

Ведуча 2. Чи знаєте ви, що з 2012 року офіційно визнано Міжнародний день щастя, який святкують в усьому світі 20 березня. Ідею відзначати такий день запропонувало Королівство Бутан.

Ведуча 1. Цей день щастя започатковано з метою визнати важливість щастя в житті кожної людини та підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним для всіх людей.

Ведуча 2. Наша країна теж активно пропагує щастя. В Україні є місто Щастя, яке розташоване у Луганській області та сім сіл з назвою Щасливе, тому мабуть недаремно вони мають таку назву, бо люди, які там проживають, звичайно ж, щасливі.

Ведуча 1. Які це щасливі люди?  Чим вони особливі? Про це ви дізнаєтесь, переглянувши сюжет.

Перегляд відео «Цікаві факти про оптимізм та радість»

Ведуча 2. Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас - індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання.

Ведуча 1.Чи цікаво вам дізнатися, як розуміють поняття щастя викладачі та студенти нашого коледжу? Тож увага на екран.

Перегляд відео «Щастя у розумінні педагогів»

Вірш «Що таке щастя?»

Що таке щастя? Непросто сказати -

Треба для цього в душі розцвітати.

Вміти життю усміхнутися щиро

Сонцю за обрій сказати: спасибі.

         Щастя в родині, веселій та дужій,

         Щастя у друзях, у квіточці в лузі.

         В маминій усмішці, в успіхах сина,

         У вмінні прощати і бути потрібним.

Щастя у дружніх обіймах за плечі,

В слові «люблю», що шепочуть під вечір.

В народженні сина чи доньки, як знати.

Щастя, що в тебе є батько і мати.

          Щастя в зернятку, що в хліб проростає.

           Щастя, як  голоду й воєн немає.

           В тім, що людина завжди має вибір -

           Бути людиною, а чи створінням.

Щастя співає, радіє, сміється.

Воно не заздрить і не зазнається,

Ділиться з ближнім, людей зігріває,

В любові купається й меж їй не знає…

Ведуча1. Сьогодні на нашій виховній годині присутні гості – учні 11 класу Красноградського НВК №3 разом з класним керівником Кривошапко Валентиною Олексіївною. Цікаво дізнатися, що вони думають про щастя. Який зміст вони вкладають у це слово?

Вислови учнів

Пісня «Щастя»

Ведуча 2.Відомо, що найщасливіші у житті – це діти. Тому що вони безпосередні, радіють усьому, що їх дивує та оточує. Тож цікаво, що вони думають про щастя. Увага на екран.

Перегляд відео «Щастя очима дітей»

Вірш «А я щаслива»
Не знаю як там хто, а я щаслива,
Бо бачу сонце і траву в росі,
І зорі в небі — це велике диво,
І світ чарівний бачу у красі.
І неба синь, й білесенькі хмарини,
І відчуваю подих вітерцю.
Хіба щось більше треба для людини,
Як бачити у щасті землю цю?
А я любити й дивуватись вмію,
Люблю ходити у ліси й поля.
Душею від краси завжди світлію —
Така казкова й гарна в нас земля!
Щаслива я — в словах не передати!
В природі я блукаю залюбки.
Я можу мислити, ходити, відчувати
І вмію слухати її казки…

Ведуча1. На нашому заході присутня ще одна важлива гостя – це бабуся нашої студентки Голик Валерії Антоненко Любов Вікторівна, яка охоче поділиться з нами своїм секретом щастя. Запрошуємо Вас до слова.

Виступ Антоненко Л.В.

Вірш «Пойду, схожу за счастьем на базар»

Пойду, схожу за счастьем на базар,

А после в супермаркет, за удачей…

И что с того, что это не товар…

Я попрошу ещё любви — на сдачу…

И взвесьте мне, пожалуйста, грамм сто,

той совести, что с краю, полкой ниже…

Просрочена? Ну, ладно я потом,

Куплю в другом ларьке… А вижу-вижу:

По акции есть скидка для меня.

Давайте доброты, насколько хватит…

А есть у вас от злых людей броня?

Что-что? На это деньги жалко тратить?

А средство есть от жалости у вас?

Микстура от тоски, сироп от скуки?

Продайте мне ещё вот этот шанс…

И крепкую настойку от разлуки…

Уюта мне семейного — мешок,

Чтоб высший сорт, другого, мне не надо…

И красоты вон той, с пометкой «ШОК»,

Таблетки от неискреннего взгляда…

А дружбу как, поштучно иль навес,

Сегодня вы, любезно, продаёте?

Нет, не куплю, а просто — интерес,

Зачем так жить, и есть ли смысл в расчёте?

Ещё здоровья близким прикуплю

И буду им дарить на Дни Рожденья…

В продаже — зависть? Зависть не люблю.

Продайте лучше пол кило терпенья…

Доверия не нужно… В прошлый раз

Купила оптом, мне надолго хватит…

Продайте все запасы слёз из глаз,

Моя судьба вам, с радостью, заплатит…

Зачем? А чтоб не плакала душа

У тех людей, в которых много света…

Ведь жизнь тогда, добра и хороша,

Когда у вас в продаже боли нету…

Нет, счастья на базаре не купить…

Но если мы научимся делиться

Тем самым счастьем и любовь дарить,

То всё плохое просто испарится…

Ведуча 1. Щастя полягає у багатьох речах, навіть таких простих та повсякденних, наприклад: вихідний день, смачний чай, улюблена книга або просто спокій у вашому серці. І тому, щоб бути щасливим, треба просто вчитися бути ним.

Вірш «Щасливим бути треба вміти»
Щасливим бути треба вміти,
Й до цього треба мати хист.
Ну, це про лінощі забути,
Й запам’ятати — ти артист!
І роль ти граєш не на сцені,
А в повсякденному житті.
Хоч вітри віють у кишені,
Та ти в дорозі, ти в путі.
І треба вижити і жити,
Та усміхатися, і йти.
А ще здоров’ям дорожити,
І просто пхатись до мети,
Іти, повзти, а часом бігти,
І підніматись, як впадеш.
А як щасливим бути б зміг ти,
Як тільки мрієш, а не йдеш?
Щасливий той, хто все здолає,
Усі важкі шляхи пройде,
Хто добре й вірне серце має,
І за собою всіх веде.
Щасливим бути треба вміти,
В цім завжди істина проста.
По-правді треба в світі жити,
А в серці — мудрість й доброта.

Танець

Ведуча 2.  Сьогодні на виховній годині ми намагалися підняти вам настрій, щоб ви отримали позитивні емоції, стали щасливішими і зрозуміли, що щастя може бути поруч з вами.

Ведуча 1.  Тож пропонуємо вам пограти у гру «Торбинка щастя». Вам потрібно витягнути листівку-щасливку, в якій ви знайдете поради, як стати щасливим.

Гра «Торбинка щастя»

Ведуча 2.  Безсумнівно, кожен з нас хоче бути щасливим. Але саме щастя, як той небесний птах Фенікс, просто так не дається в руки. Для цього потрібно попрацювати, щоб бути гідним його. Це ціле мистецтво.

Ведуча 1.  За слов’янською легендою такий птах здавна був оберегом сімейного щастя, благополуччя та вісником весни. Такий оберіг раніше висів майже у кожній хаті.

Ведуча 2.  Розміщували його зазвичай під стелею в передпокої, щоб кожна людина пройшла під ним. «Птах щастя» забирає те негативне, з чим людина може увійти в оселю, і пропускає лише позитивне. Це один із стародавніх рецептів щастя в родині.

Ведуча 1.  Тож на згадку про сьогоднішній захід ми хочемо подарувати вам «Птахів щастя», які ми виготовили своїми руками.

Ведуча 2. Отже, сьогодні на виховній годині ми зрозуміли, що поняття «щастя» безмежне, як саме життя і кожний з нас вкладає в це слово своє значення.

Ведуча 1. Але все ж таки спробуємо скласти приблизну формулу щастя. Що необхідно людині, щоб бути щасливою? Що думають з цього приводу наші дівчата?

Вислови студентів групи Д-11

Ведуча 2. Звичайно, цей список не остаточний  і його можна продовжувати, бо кожен по-своєму розуміє щастя і може мати свою формулу.

Ведуча 2.  Закінчити виховну годину дозвольте словами Козьми Пруткова, які уособлюють людську мудрість: «Якщо хочеш бути щасливим — будь ним!».

Пісня «А що таке щастя»

Заключне слово викладача

Наукова робота

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

 СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація: матеріал присвячений проблемі діагностування та розвитку обдарованості у дітей старшого дошкільного віку. Розглядаються складові ранньої обдарованості, методи діагностування здібностей та розвитку старших дошкільників.

Ключові слова: обдарованість, обдаровані діти, методи діагностики, індивідуально-психологічна карта, індивідуальна програма розвитку обдарованої дитини.

Abstract: the material is devoted to the problem of diagnosis and development of giftedness in older preschool children. The components of early giftedness, methods of diagnosing abilities and development of senior preschoolers are considered.

Key words: giftedness, gifted children, diagnostic methods, individual-psychological card, individual program of development of gifted child.

Для сучасної української педагогічної науки характерним є пошук, обґрунтування і впровадження в закладах освіти гуманістичних засад побудови педагогічного процесу. Виявлення інтересів дітей, їх подальший розвиток і підтримка допитливості в пізнанні багатогранності навколишнього світу стає одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти. Про це свідчать Закон України «Про дошкільну освіту» та Базовий компонент дошкільної освіти та інші документи, в яких розвиток творчих здібностей розглядається першочерговим завданням на найближчі десятиліття.

Питанню обдарованості, її розвиткові на різних вікових етапах присвячено значну кількість наукових джерел у вітчизняній та світовій психології (Г.С. Костюк, В.О. Моляко, Р.О. Семенова-Пономарьова,           О.І. Кульчицька, В.А. Крутецький, В.С. Мерлін, В.А. Роменець,                    С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.) [3, С.20].

Водночас все більше досліджень науковці спрямовують на діагностування обдарованості й розробку навчальних програм і методичного супроводу процесів розвитку творчих здібностей (О. Братанич, Л. Жовтан, В. Коваленко, О. Хлівна, В. Шубинський та ін.) [2].

Зважаючи на це, обдарованість необхідно своєчасно виявляти і розвивати. Дослідники стверджують, що багато надзвичайно обдарованих людей не реалізували своїх можливостей через несприятливе виховання в дитинстві. Американські психологи, вивчивши життєвий шлях 400 видатних людей, виявили, що 60% з них мали в  школі значні труднощі, важко пристосовувалися до умов навчання, орієнтованого на середній рівень знань. Нерідко інтелектуально обдарована дитина не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків [5, С.44].

Вивчення виявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник     П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як якісно своєрідне поєднання здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у тій чи іншій діяльності [4, С.41].

Які ж це обдаровані діти?

Обдаровані і талановиті діти – діти з високим творчим потенціалом, високим рівнем розвитку здібностей [4, С.41].

За даними психологів, складовими ранньої обдарованості є домінуюча роль пізнавальної мотивації; дослідницька творча активність, що виражається у виявленні нового у постановці і вирішенні проблем; здатність досягнення оригінальних рішень; здатність прогнозувати і передбачати; здібності до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.

Найбільш сприятливий період для розвитку дитячого таланту – це дошкільне дитинство. Тому завдання педагога – знайти, розкрити та сприяти розвитку здібностей дитини.

Методи діагностування здібностей передбачають виявлення потенційних можливостей інтелектуального розвитку дитини: рівня дослідницької активності, здатності до прогнозування, вивчення особливостей особистісного розвитку [5, С.48].

При вивченні особливостей розвитку здібностей дітей можна використати комплексний підхід, який включає з’ясування прояву: особистісних особливостей дошкільників; інтелектуальної сфери; психологічних чинників, що впливають на прояви обдарованості; вивчення впливу соціуму (сімейного та суспільного виховання).

Методичними засобами аналізу здібностей дітей дошкільного віку можуть виступати: прямі спостереження; неформальні спостереження; індивідуальні бесіди, анкетування; тести з використанням опитування; стандартні тести інтелекту; соціометричні тести; записи життєвих випадків; журнали фіксації поведінки, висловлювань; записи конкретних прикладів; записи діяльності [1, С.23].

Для дослідження слід використовувати різноманітні методи, такі як: спостереження; бесіду; анкетування; тестування; біографічний метод.

Однак багаторазове використання різних методик для вивчення одних і тих самих дітей може викликати у дошкільників перевтому, небажання брати участь у дослідженні. Тому на початковій стадії дослідження слід робити акцент на методі спостереження за дітьми, вивченні продуктів діяльності, зборі інформації про дитину у батьків і вихователів.

Серед неекспериментальних методів дослідження особливе значення має метод аналізу продуктів діяльності в зображувальній діяльності, результати якого дозволяють говорити про уміння дитини самовиразитися через малюнок, про її ставлення і знання про навколишню дійсність, про її інтереси, про ставлення до роботи.

Також можна використати неформальні джерела інформації про дітей, наприклад:

-         життєві випадки, які допомагають скласти повну картину спостереження;

-         формальні звіти інших спеціалістів, які працюють разом з дітьми, що дає можливість оцінити зміни, які відбувалися з дитиною протягом року, в залежності від середовища та відношень з дорослими.

Діагностичні дані дають чітку картину особистісно-індивідуального статусу дитини, визначають потенціал її розвитку та прогноз. На основі результатів дослідження складають історію розвитку дитини, індивідуально-психологічну карту. Обдарованість дітей краще відстежувати протягом певного терміну часу (декількох років) у порівняльній характеристиці [1, С.23].

Поглиблена робота з обдарованими вимагає розробки індивідуальної програми розвитку дитини, яка повинна враховувати особливості дітей, їхні нахили та інтереси, відображати міждисциплінарний, розвивальний характер навчання, головні ідеї пізнання, а не сукупність конкретних фактів; сприяти розвитку різних типів мислення, дослідницьких умінь, навичок самоорганізованості; удосконалювати засоби спілкування і взаємодії з людьми.

Ще  й сьогодні дослідники ще не можуть дати вичерпну відповідь на всі питання, які постають, з проблеми виховання обдарованої, здібної, талановитої дитини. І разом з тим ряд принципових положень для розвитку педагогічної практики можна визначити вже тепер:

-  загальною умовою розвитку здібностей та обдарованості є фізичне здоров’я і природна активність дитини;

-  визнання своєрідності, унікальності періоду дошкільного дитинства, його особливої ролі у становленні особистості;

-  увага, турбота, повага, любов до дитини є тією основою, на якій зростає її впевненість щодо своїх можливостей, інтерес до різних сфер навколишнього життя, здатність дивуватися, захоплюватися, пробувати, досліджувати, фантазувати, вигадувати, запитувати, шукати;

-  самоповага й оптимістичний настрій дитини, підставою для якого є позитивні оцінки вихователем її дій і поведінки, – необхідна умова її різнобічної активності, у процесі якої розвиваються загальні і спеціальні здібності;

-  особистісно-орієнтована модель взаємодії педагога та дітей;

- забезпечення умов і можливостей для приємного, змістовного спілкування у сім’ї і в закладі дошкільної освіти, для занять, особливо індивідуальних, різними видами діяльності сприяє розвитку пізнавальної й естетичної активності дитини, її здібностей;

- відповідне поєднання навчання і творчих пошуків самої дитини – необхідна умова, за якої розвиваються зацікавлення, інтерес до занять, пізнавальні, естетичні й етичні якості сприймання, гнучкість і нешаблонність мислення, вміння і здібності;

- для розвитку творчих здібностей головне значення має сам процес діяльності дитини – експериментування, а не прагнення отримати кінцевий результат;

- творча особистість педагога, зацікавлене ставлення до дитячої творчості;

- сприймання дитячої творчості як цінності, бережне ставлення до творчої продукції;

 - створення  сприятливих умов  для повноцінного життя,  поглибленого оволодіння старшими дошкільниками певною справою, що сприяє розвиткові відповідних інтересів, нахилів, здібностей. У студіях, секціях, гуртках, спеціальних школах 5-6-річні діти оволодівають спеціальними уміннями та навичками, розвивають свої здібності.

Отже, проблема обдарованості набуває особливо актуального значення вже в дошкільному віці. У період дошкілля закладається основа для подальшого розвитку особистості, фундамент для знань, формується підґрунтя для інтенсивного інтелектуального розвитку. Батьки і вихователі повинні відігравати важливу роль у становленні дитини: бути навчальними партнерами і готовими весь час обмінюватися з дитиною знаннями, думками, судженнями. Обдаровані діти повинні мати можливість максимально розкрити свої здібності і одержати всебічну підтримку від компетентних вихователів і батьків [6].

ЛІТЕРАТУРА

1. Карабаєва І.І. Комплексний підхід у вивченні обдарованих дітей старшого дошкільного віку / І.І. Карабаєва // Обдарована дитина. – 2008. –  №8. – С.23-28.

2. Лазарович Н. Обдарованість у дошкільному віці: Навчально-методичний посібник. – Берегово: 2009. – 220с.

3. Макіна Л.Б. Комунікаційні спроможності обдарованої особистості: прихований потенціал віку / Л.Б. Макіна // Обдарована дитина. – 2009. –  №2. – С.20-28.

4. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. Практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність «Дошкільне виховання». / Т.І. Поніманська, І.М. Дичківська – Київ : Видавничий Дім «Слово», 2004. – 352 с.

5. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. – Київ : «Академвидав», 2004. – 456 с.

6. Система роботи з обдарованими дітьми в дошкільному закладі –            запорука розвитку обдарованості дошкільника. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.svyatoshinruo.kiev.ua – Назва з екрана.

Наукова робота

ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯ - ВИМОГА ЧАСУ

Стратегічні напрями розвитку сучасної освіти, передусім її першої ланки, передбачають забезпечення інноваційної діяльності закладів дошкільної освіти, реалізацію інтегрованого підходу до побудови змісту, формування у дошкільнят цілісного системного світобачення. [2, с. 9].

Інтегрований  підхід до освіти  є ключовим у Концепції Нової української школи та у роботі сучасних закладів дошкільної освіти. Підтвердженням цього є сучасні дослідження вчених І. Беха, М. Вашуленко,  Н. Гавриш, І. Зязюна, В. Ільченко, І. Кіндрата, О. Савченко та інших. [3, с. 2]

Серед позитивних чинників, які сприяють реалізації інтеграційних процесів у системі дошкільної освіти, можна визначити наявність величезних природних можливостей у розвитку інтелекту дитини та визначеність інтегрованого  змісту дошкільної освіти, що висвітлено у Базовому компоненті, а також певний досвід проведення інтегрованих занять вихователями [1]

Реалізація інтегрованого підходу в освітній діяльності закладу дошкільної освіти дає змогу зробити процес цілеспрямованого пізнання захопливим, цікавим для дошкільнят, перебудувати зміст навчання й оновити структуру й характер занять. Специфіка інтегрованого навчання створює сприятливі умови для прояву творчості вихователів і дітей. Вона забезпечує певну свободу дій у розкритті теми, змісту, засобів, шо використовуються на заняттях.

За визначенням К. Крутій, інтегроване заняття – це організована навчальна діяльність дітей, яка розв’язує в єдності окремі завдання, формує у дошкільників цілісну картину Всесвіту [3, с. 6]

На думку Н. Гавриш та К. Крутій, у роботі з дітьми доцільно використовувати інтегровані цикли, які включають заняття і тематичні дні [3, с. 6]. Однак практика показує, що педагоги закладів дошкільної освіти не завжди готові до інноваційної діяльності, оскільки вона вимагає професійної майстерності, творчого підходу [2, с. 13].

У системі професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти важлива роль належить педагогічній практиці. Вона є частиною освітнього процесу, яка забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх вихователів з їх практичною діяльністю у закладах дошкільної освіти.  Під час проходження педагогічної практики в закладах дошкільної освіти студенти проводять інтегровані заняття: «Природа – твій друг, коли ти добре знаєш її» (ознайомлення з довкіллям та малювання), «Компетентність дітей у небезпечних ситуаціях» (ознайомлення з довкіллям та аплікація), «Всесвіт. Як цікаво нам читати, добре звуки вимовляти» (розвиток мовлення та ознайомлення з природним довкіллям) та інші.

Зміст інтегрованих занять поєднують з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійна дошка, ноутбук, аудіо та відеоматеріали, що сприяє зацікавленню дітей, кращому засвоєнню навчального матеріалу, а також викликає задоволення, позитивні емоції у дітей.

Таким чином, використання інтеграції в освітньому процесі закладу дошкільної освіти доцільне й ефективне, дозволяє цікаво і змістовно вибудовувати взаємодію дітей та дорослих у створенні середовища особистісного розвитку вихованців та забезпечує результативність освітнього процесу [3, с. 4].

Список використаних джерел:

1. Гавриш Н. Сучасне заняття в ДНЗ / Н. Гавриш. –  Київ : Слово,  2008. – 46 с.

2. Зайцева Т. Діяльність дошкільного навчального закладу в режимі інноваційного розвитку: навч. посіб. / Т. Зайцева, Н. Юрчик. – Тернопіль : Мандрівець, 2014. – 328 с.

3. Крутій К. Інтеграція в освіті як інноваційне явище, або Що треба знати про інтеграцію / К. Крутій // Дошкільне виховання. – 2018. – № 7. – С. 2-7.