Наукова робота

 

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСТУПНОСТІ

В ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Сучасні соціально-економічні, культурно-освітні процеси розвитку країни визначають потребу в особистості з високорозвинутим продуктивним мисленням, соціально адаптованої до різних сфер життя.

Якість здійснення цих завдань може бути забезпечена наступністю змісту та координацією освітньої діяльності на різних рівнях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку до можливого переходу на наступні рівні.

Неперервність освіти визначається як один із пріоритетних напрямів її модернізації в таких нормативних документах: «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні», «Державному стандарті початкової загальної освіти» [1, с. 4].

Дошкільна освіта дає старт у шкільне навчання тим, що започатковує готовність усіх сфер особистості дитини до нього як до нової форми її життєдіяльності.

Актуальність визначення умов реалізації наступності освітнього процесу назріла у зв’язку з усвідомленням невідповідності взаємодії дошкільної і початкової ланок освіти.

Що означає термін «наступність освіти»? 

Наступність розглядаємо як обізнаність вчителів першого класу із програмами та методиками навчання й виховання дітей у закладі дошкільної освіти, з результатами розвиненості, навченості та вихованості дітей за всіма розділами програми і врахування цього чинника в подальшій роботі початкової школи [1, с. 9].

Наступність передбачає врахування вчителями початкової школи того рівня розвитку дитини, з яким вона вступає до першого класу, забезпечення продовження її розвитку, виховання та навчання, а також створення для цього відповідних умов.

У розвитку особистості дитини раннього, дошкільного і молодшого дошкільного віку також виявляється наступність у розвитку творчих здібностей особистості, формування яких є пріоритетним напрямом в діяльності різних ланок освіти.

Які ж напрями забезпечують наступність між дошкільною та початковою ланками освіти в мистецькій галузі?

По-перше, це узгодження стандартів з образотворчого мистецтва суміжних ланок. По-друге, передбачення внутрішнього взаємозв’язку завдань і змісту, форм і методів навчання та виховання дітей засобами образотворчого мистецтва. По-третє, забезпечення наступності у використанні різноманітних методів педагогічної роботи, а саме: ситуацій вибору, ігрових ситуацій, ігрового експериментування, моделювання, творчих проєктів, дизайн-діяльності, виставок-презентацій тощо, які спрямовані на активізацію творчої особистості дітей та учнів.

Які форми спільної роботи закладів дошкільної освіти та шкіл сприятимуть реалізації наступності в галузі «Образотворче мистецтво»?

1. Спільні конференції, педради, семінари педагогів закладу дошкільної освіти та школи з питань наступності.

2. Взаємне ознайомлення вчителів і вихователів зі змістом програм закладів дошкільної та початкової ланки освіти, використання сучасних інноваційних технологій в освітньому процесі.

3. Відвідування вчителями занять з образотворчої діяльності та самостійної художньої діяльності, виставок виробів образотворчого мистецтва в закладі дошкільної освіти, а вихователями – уроків та гуртків з образотворчого мистецтва у школі.

4. Проведення спільних мистецьких конкурсів дошкільників та молодших школярів, проведення КВК образотворчого напрямку, організація спільних виставок дитячих творчих робіт [2, с. 357].

Отже, названі напрями та орієнтовні форми спільної роботи педагогічних працівників закладів дошкільної та початкової освіти дають можливість забезпечити наступність художньо-естетичного розвитку особистості дитини-дошкільника та молодшого школяра.

 

Список літератури

1. Анісімова Г. О. З дошкільної ланки освіти в початкову : проблеми наступності : метод. реком. / Г. О. Анісімова, О. В. Нікулочкіна. –       Тернопіль : Мандрівець, 2014. – 76 с.

2. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі : підручник / Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур – Київ : Видавничий Дім «Слово», 2019. – 376 с.     

Наукова робота

 

ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

                                                                                                                                                 

Період дошкільного дитинства найбільш сприятливий для художньо-творчого виховання та розвитку дитини. Один із найближчих дитині дошкільного віку та найбільш природних для неї видів діяльності – це образотворча діяльність.

Проблема залучення дитини до образотворчої діяльності постійно знаходиться у центрі уваги відомих педагогів:  Сакуліної Н. П., Комарової Т. С., Котляр В.П., Козакової Т. Г., Космінської В. Б., які вирізняються пошуком шляхів організації життя дітей щодо реалізації їх фантазії, пізнавальної та творчої активності. [1]

Значення образотворчої діяльності для формування особистості дитини важко переоцінити. Допоможуть нам в цьому функції образотворчої діяльності.

 Гедоністична функція полягає в тому, що різні види образотворчої діяльності розважають дитину. Так, діти з раннього віку маніпулюють різними зображувальними матеріалами (олівцем, фломастером, глиною, фарбою тощо), і отримують задоволення. Зацікавлюють дошкільнят різноманітні форми проведення занять: «подорожі», художньо-дидактичні ігри, «майстерні», комплексні та інтегровані заняття. Використання дієвих методів та прийомів навчання, таких як: розглядання творів мистецтва, милування  природою, споглядання, співтворчість вихователя та дітей, занурення, ігрові прийоми тощо, підвищує інтерес дітей до образотворчої діяльності. Створенню емоційного фону заняття сприяє застосування також засобів навчання: різних видів мистецтва (музики, художньої літератури, мультиплікації, театру тощо).

Естетична функція виявляє себе у можливостях для розвитку сенсорної сфери дитини-дошкільника. У процесі образотворчої діяльності розвивається чутливість дитини до кольору, форми, простору, фактури матеріалу, на основі чого формується власне уявлення про красу як гармонію кольору, форми, звуків, ароматів тощо, розвиваються естетичний смак та естетична культура.

Просвітницька функція полягає у можливостях для саморозвитку дитини до цінностей культури: ознайомлення з культурою народів світу, з творами мистецтва, пізнання зображувально-виражальних можливостей матеріалів, які дає нам природа. Для реалізації цієї функції педагог подає дітям цікаву пізнавальну  інформацію у формі казок, віршів, історій про культуру, мистецтво, творчість, зображувальні матеріали та приладдя.

Виховна функція відкриває можливості для формування адекватної позитивної Я-концепції дитини: розвиток організованості, цілеспрямованості, творчості, самооцінки тощо, які сприятимуть соціалізації дитини, гармонізації її стосунків із соціумом. Образотворча діяльність є унікальним середовищем для виховання дитини, тільки тоді, коли  вихователь спілкується з дитиною на рівних, створює ситуації морального вибору і навчає дитину відповідати за свій вибір.

Комунікативна функція вбачається у наявності можливостей образотворчої діяльності для організації різних видів та  форм, а також систем спілкування, простих і складних комунікацій:   дитина – педагог – дійсність; матеріали – дитина; дитина – педагог – твір мистецтва; дитина – педагог – «художник» тощо. Комбінування систем комунікацій допомагає дитині набути необхідного досвіду спілкування з оточуючим світом.

Соціалізаційна функція полягає в тому, що дитина привласнює суто людські психічні характеристики і здібності, які виникають у процесі історичного розвитку людства та фіксуються у предметах матеріальної та духовної культури. Для реалізації цього принципу педагог ознайомлює дітей із соціальною дійсністю, творами образотворчого мистецтва, художньою практикою.

Евристична функція відкриває можливості для професійного користування нею з метою розвитку креативної сфери особистості, творчих здібностей. Це виявляється у свободі вибору (ідеї, задуму, матеріалу, способу зображення, способу та форми вираження тощо). [2]

Сугестивна функція  виявляє себе в тому, що в ній можна допомогти дитині повірити в себе, свої можливості, виховати впевненість у собі. Успіх залежить від стилю спілкування педагога з дитиною, його ставлення до дитячих робіт, форми їхнього аналізу та оцінки.

Здоровʼязбережна функція полягає в можливостях оздоровлення і терапії мистецтвом та творчим самовираженням. Педагогічна технологія образотворчої діяльності ґрунтується на вихованні оптимістичної налаштованості дитини на світ, на розкритті можливостей природних знань для більш повного і точного самовираження, свого власного світобачення. Образотворча діяльність формує розвивальне предметне середовище. За умови грамотного добору обладнання та матеріалів знімається напруження у дітей, оптимізується емоційний настрій, полегшується процес соціоемоційної взаємодії.

Таким чином, образотворча діяльність відкриває широкі можливості для комплексного розвитку особистості дитини, так як задіює усі її сфери: інтелектуальну, емоційно-чуттєву, мотиваційну, соціально-комунікативну, поведінкову, діяльнісну, сфери свідомості та підсвідомості тощо.

 

Список використаних джерел

1.  Кривоніс М.  Л. (2017). Образотворча діяльність: старший вік.  Харків: Ранок.

2.  Сухорукова Г. В. (2019).  Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Київ: Видавничий Дім «Слово».

Виховна робота

 

Сценарій першої лекції на тему «Україна починається з тебе»

 

Мета: ознайомити студентів з історичними пам’ятками міста, видатними людьми Красноградщини та своєї малої Батьківщини, розвивати інтерес та мотивацію, комунікативні здібності, виховувати патріотичні почуття, любов до України.

 

Форма проведення: екскурсія.

 

Хід заходу

І. Вступна частина.

 

Викладач.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.                                                 Ліна Kостенко

 

Викладач. Словами української поетеси Л. Костенко ми розпочинаємо першу лекцію, яка має назву «Україна починається з тебе …».

Викладач. Що означає Україна для кожного з нас?  Відповіді студентів.

Викладач. Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо,  де живуть наші батьки, де жили наші предки. Тож сьогодні ми згадаємо основні пам’ятки та видатних людей своєї Батьківщини, міста чи села, де ви народились і живете зараз. І почнемо з нашого міста Краснограда.

Викладач. На високому правому березі річки Берестової розкинувся Красноград – живописне тихе містечко з широким і прямими вулицями, красивими сучасними будинками і руїнами старої Бєльовської фортеці; місто, яке у вересні 2011 році відзначило своє 280-річчя.

Красноград – місто районного підпорядкування. Розташоване місто на річці Берестовій, за 101 км по залізниці і за 105 км по автошляху від міста Харкова. Сьогоденний Красноград – сучасне гарно сплановане місто. Його загальна площа складає 1074 гектари. У Краснограді 55 вулиць та 30 провулків.

Від залізничного вузла станції «Красноград» відходять лінії на місто Дніпропетровськ, Полтаву, Харків і Лозову. 

Загальна площа міста складає 1235,9 га, на південній околиці міста протікає річка Берестова. Місто є значним транспортним вузлом, його територією пролягає автомобільна магістраль міжнародного значення – Москва - Харків – Сімферополь. Також через Красноград проходять залізничні лінії на Харків, Дніпропетровськ, Полтаву, Лозову.

Населення району – 46, 115 тис чол., з них міських жителів – 21,8 тис., сільських - 26,2 тис. чол.

Основна галузь економіки міста – промисловість. У районі розташовано 7 промислових підприємств, найбільші: товариство з обмеженою відповідальністю «Красноградський млин», структурний підрозділ «Красноградський завод металевих конструкцій» Південної залізниці.

Малий та середній бізнес переважно розвивається у торгівлі та наданні послуг населенню.

На території району знаходиться 32 навчально-виховних заклади. З них: 6 загальноосвітніх шкіл 1-3 ст., 9 навчально-виховних комплексів, 1 гімназія, 7 загальноосвітніх шкіл 2 ст.,  1 багатопрофільний ліцей комунальної форми власності, 3 середніх спеціальних навчальних заклади, в місті 3 позашкільні дитячі установи.

В районі працює одна центральна районна лікарня та 9 амбулаторій сімейного лікаря.

Сфера культури представлена 21 клубним закладом, 24 бібліотеками, дитячою школою естетичного виховання, Красноградським краєзнавчим музеєм ім. П.Д.Мартиновича. У районі діє спортивна дитячо-юнацька школа відділу освіти.

Викладач. Чи знаєте ви, які у Краснограді є визначні місця та історичні пам’ятки? Відповіді студентів.

Тож запрошую вас на екскурсію  до нашого міста.

 

ІІ. Основна частина.

 

Зупинка перша.

Красноградський краєзнавчий музей ім.П.Мартиновича

 

Студент. Красноградський районний краєзнавчий музей імені П.Д.Мартиновича є одним із найстаріших музейних закладів на Харківщині.

Ініціатором заснування музею в Краснограді був український вчений П.Д.Мартинович. Заклад було відкрито в 1922 році.

У наш час Красноградський районний краєзнавчий музей носить ім’я свого засновника – П. Д. Мартиновича, і є значним осередком культури й науки міста та району.

У фондах Красноградського районного краєзнавчого музею імені П.Д.Мартиновича зберігається 24 тисячі експонатів, що знайомлять не лише з історією та сьогоденням району, а й багатствами його надр.

Серед цікавих тем експозицій і окремих експонатів музею:

-         історія будівництва Української укріплінії;

-         історія геологорозвідувань на Красноградщині – макет бурової вишки, документи і світлини буровиків, зразки гірських порід;

-         історія газової промисловості України.

 

 

Зупинка друга.

Колишня земська лікарня Роберта Шиндлера 1914 р.

 

Студент. Народився Роберт Шиндлер у Полтаві 15 травня 1858 року у сім’ї спадкового провізора – нащадка тих німців, яких запросила Катерина ІІ до Росії як знавців-медиків.

         Після закінчення в 1881 році Київського медінституту молодий хірург мав усі шанси поповнити лави фахівців відомої Олександрійської лікарні, куди його запросили професори Стражеско й Образцов.

         Проте Роберт Шиндлер вирішив їхати на периферію. Спочатку п’ять років пропрацював у молдавській глибинці, а потім переїхав до Костянтинограда (колишня назва Краснограда), очоливши повітову службу охорони здоров’я.

         Мрія відкрити сучасну лікарню збулася лише в 1914 році. Кілька років ентузіаст просто домагався дозволу на будівництво, а коли отримав «добро», звів симпатичний будинок переважно за власні кошти.

         Тут було відкрите хірургічне, терапевтичне, пологове, дитяче відділення та лабораторія. Для хірургії лікар Шиндлер привіз із Німеччини новітнє обладнання, у тому числі й рентген-апарат, що на той час був сенсаційною новинкою.

Ця старовинна будівля занесена до Державного реєстру архітектурних пам’яток України. Невдовзі планується в цій будівлі відкрити перший на Красноградщині хоспіс.

 

Зупинка третя.

Земська управа (зараз – міська рада)

 

Студент. Найкрасивіше та одне з найстаріших будівель Краснограда – у минулому виконавчий орган Земська управа. До функцій земських установ було віднесено питання: підтримання в належному стані місцевих шляхів, організація медико-санітарного обслуговування населення, будування і утримання шкіл, проведення соціальних і економічних статистичних досліджень.

Зараз в цьому приміщенні знаходиться міська рада та редакція газети «Вісті Красноградщини». Приміщення було побудоване в 1914 году за проєктом земського архітектора Шершова в стилі модерн.

 

Зупинка четверта.

Центральна площа міста. Стенд «Видатні люди Красноградщини»

 

Викладач. Красноградщина – край талановитих та видатних людей, край трудівників та хліборобів, серед них:

- Іван Гулий – славний аграрій, керівник провідного господарства ПАОП «Промінь», Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, Почесний громадянин Красноградщини та Харківської області;

- Олександр Іванович Копиленко – український письменник, дитячий письменник, педагог, критик;

- Іван Юхимович Сенченко–  український письменник;

- Леонід Соломонович Первомайський – український письменник, поет;

- Василь Васильович Скринник – художник, член Національної спілки художників України;

-         Володимир Микитович Волощук – музикант, заслужений працівник культури України;

-         Артур Антонович Мізгер – хірург, заслужений лікар України;

-         Анатолій Миколайович Довбня – вчений в галузі прискорювальної техніки, ядерної та радіаційної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України та інші.

Викладач. Розкажіть, чим славиться ваш край, де ви народились? Які видатні особистості в області науки, культури, мистецтва вам відомі? Відповіді студентів.

 

Зупинка п’ята.

Бєльовська фортеця

 

Студент. Спочатку місто Красноград було засноване як Бєльовськ – десята фортеця у складі Української лінії оборонних зміцнень в 1731-1733 роках, що проходила від Дніпра до Сіверського Дінця. Фортецю заклав генерал Тараканов 11 серпня 1731 року. Вона стала першою спорудою міста. Фортецю збудовано 20 жовтня 1731 року. Тут 1733 року розмістився один з 20 ландміліцьких полків, що був сформований у місті Більові Тульської губернії Бєлгородським військовим столом. Від назви міста Бєльова дістав назву полк, а фортеця, у котрій він оселився, стала називатися Бєльовською.

Фортеця протягом майже 50 років залишалася одним з найбільш важливих опорних пунктів у боротьбі з татарськими ордами. Вона мала вигляд земляної споруди у формі квадрата з бастіонами по кутах. У середині розміщувалися казарми, пороховий погріб, цейхгауз (складське приміщення для зберігання запасів зброї, спорядження, обмундирування, продовольства тощо). Навколо фортеці оселилися перші мешканці майбутнього міста.

1784 року фортецю перейменовано на Костянтиноград (скороч. Конград), а 1797 року вона дістала статус міста.

Перша назва Костянтиноград – на честь онука Катерини ІІ великого князя й майбутнього спадкоємця престолу Костянтина Павловича.

26 березня 1923 року Полтавський губернський виконком «засвідчив» постанову Костянтиноградського повітового виконкому від грудня 1922-го року перейменувати на знак нагородження орденом Трудового Червоного Прапора УСРР місто й повіт на Красноград і Красноградський. Друга назва міста складається з двох частин «красний» – у значенні «революційний» і «град» – місто.

 

Викладач. Розкажіть, про що ви сьогодні мрієте? Чи маєте улюблену справу, хоббі? Які маєте здобутки? Відповіді студентів.

 

ІІІ. Заключна частина.

Викладач. Наостанок, ще раз згадаємо назву нашої лекції: «Україна починається з тебе …».

-         Як ви розумієте цей вислів? Чому так говорять? Відповіді студентів.

Отже, наша держава – багатогранна, має свої традиції, культуру. Відомі далеко за межами нашої країни видатні художники, вчені, спортсмени, актори, співаки, письменники, які прославили своїми здобутками Україну. І не важливо, де ти народився, чи живеш, ти можеш досягти успіху, реалізувати свої мрії, внести свій внесок у розвиток та розбудову держави.

 

Ми – це Держава, велика, єдина,
Ми – українці, наш дім – Україна!

 

Моя країна – Україна,

Сонячна держава.

І дорослому, й дитині

Жити в ній – цікаво.

Щовесни сади квітують,

Солов’ї співають.

У країну Україну

Гості приїжджають:

Із Америки, з Кавказу.

З Праги і Варшави.

Бо в країні Україні

Гостювать – цікаво.

У столиці – світлі лиця.

В селах – щирі люди.

Я за тебе, Батьківщино,

Завжди горда буду!

Від Ужгорода  до Полтави
Великій Україні – слава.
Ти незалежна і єдина,
Співуча ненька-Україно!                                                             Ганна Чубач

 

Виховна робота

 

Сценарій відкритої виховної години «Подорожуємо Україною»

 

Мета: познайомити студентів з відомими та маловідомими визначними архітектурними та природніми пам’ятками України, розширити їх кругозір; розвивати патріотичні почуття; виховувати бажання подорожувати, любов та гордість за свою Батьківщину.

Матеріал та обладнання: мультимедійне забезпечення, презентація, пісня «Лише у нас на Україні» І. Федишин, відеоролик «Мальовничі куточки України», вірші.

Хід виховної години

 

Вступне слово викладача. Сьогоднішню виховну годину пропоную розпочати словами відомої української поетеси Ліни Костенко.

 

Усе моє, все зветься Україна

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Ліна Костенко                                                

 

Викладач. Україна – це чарівна природа, це неповторна культура, це все те, що навколо нас, Україна – це та земля, де ви народилися, це Батьківщина, найкраща і найрідніша.

 

Україні

Україно,

Ти – сонце весняне,

Моя рідна, моя золота...

Твої древні задумані храми,

Старовинні чудесні міста –

Ніби в казці, де час зупинився,

Щоб усе, що було, пригадати:

Тихі співи і танці вогнисті,

Щебетання в садку біля хати,

І тумани, і роси краплисті,

І героїв славетних життя, –

І мале босоноге дитя,

Що біжить радо з піснею в поле

І сміється, хоч ніженьки коле!..

Я. Черняк

Викладач. Культура України багата своєю історичною спадщиною, а також природними чудесами.  Тож сьогодні пропоную вам здійснити подорож Україною, ознайомитись з її цікавими архітектурними та природними місцями.

 

Бліц-опитування студентів «Подорож Україною»

 

Викладач. По всій території країни можна знайти пам’ятники культури України – це і середньовічні замки і культові споруди, і місця грандіозних баталій. Але найкрасивіші місця України нам подаровані, звичайно ж, матінкою-природою.

Тож розпочинаємо тур по замках нашої країни – України.

 

Тур по замках

 

Студент. За даними істориків, на території України існує понад 5000 замків. Кожен з них по-своєму унікальний і особливий. У західній частині України зберігається найбільша кількість замків.

Кам’янець-Подільський замок був споруджений в 11-12 століттях. Фортеця є відмінним зразком надійної фортифікації Східної Європи. Фортеця досі приймає відвідувачів.

Замок Любарта в Луцьку називають Луцьким замком. На території замку знаходяться музеї. Замок добре зберігся, його історія почалася з 14 століття.

Олеський замок був побудований в 14-17 століттях, на землях Галичини. Відомо, що його побудував син князя Львовича.

Замок Паланок називається також Мукачівський замок. Він був побудований на 68-метровій вулканічній горі. Перша згадка про замок в 11 столітті.

Підгорецький замок знаходиться у Львівській області. Він споруджений у стилі епохи Відродження двома відомими архітекторами того часу.

Острозький замок побудований на пагорбі. З 14 по 17 століття він був родовим маєтком Острозьких. На території замку є Богоявленський собор.

Замок Шенборн – один з наймолодших замків. Розташований в селі Карпати, що в Мукачівському районі Закарпаття. Був заснований в 1890 році як мисливський будиночок, а також як резиденція для графа Шенборна. У ньому 365 вікон, 52 димаря, 12 входів. Всі ці числа відповідають дням у році, тижням в році, і місяцям у році. Замок діючий.

Золочівський замок знаходиться у Львівській області. Був побудований більше ніж 500 років тому. Це комплекс з двох палаців. Обидва побудовані в стилі ренесанс.

Свірзький замок знаходиться в 40 кілометрах від Львова. Був побудований в 16 столітті, на замовлення магнатів Свірзьких. Замок знаходиться в старовинному парку. Біля нього є костел 15 століття.

Хотинський замок приймає середньовічні фестивалі, там знімають кіно. Тисячі туристів щорічно відвідують Хотинський замок. Це одне із семи чудес України.

Меджибізький замок – замок-фортеця, розташований в селищі Меджибіж, у верхів’ях річки Південний Буг, при впаданні ріки Бужок, в 30 кілометрах на схід від міста Хмельницького. Історія фортеці у Меджибожі, походить з часів існування укріпленого міста Рюрикович, яке виникло над Південним Бугом близько 1146 року.

Летичівський замок (Домініканський монастир) в смт. Летичів – це кругла зубчаста вежа, що височить над трасою Вінниця-Хмельницький, є фрагментом Летичівського замку, побудованого в XVI ст. камʼянецьким старостою Яном Потоцьким на вимогу польського короля.

Білгород-Дністровська фортеця – пам’ятка історії та містобудування XIII-XV століть. Є однією з найбільш збережених на території України. Своїми розмірами вона перевершує всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальна площа території фортеці 9 га. Фортеця лежить на скелястому березі Дністровського лиману і має вигляд неправильного багатокутника.

Ряд замків зруйновані, і сьогодні можна спостерігати лише їх руїни. Такі напівзруйновані будови можна побачити чи не в кожному містечку Західної України.

Дуже красиві генуезькі фортеці збереглися в Криму – Судаку, Феодосії, Балаклаві.

Вишукані палаци і маєтки

 

Студент. Крім укріплених замкових споруд в Україні до наших часів збереглися десятки палаців, маєтків. Згадаємо найвідоміші.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації – це архітектурний комплекс – перлина Чернівців і вершина творчості відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Побудований на місці старого єпископського будинку в 1864-1882 рр. Сьогодні тут розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 28 червня 2011 було прийнято офіційне рішення про внесення Резиденції до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Палац Качанівка знаходиться в 170 кілометрах від Києва. Це єдиний в Україні маєток, який уцілів у комплексі, незважаючи на війни і революції. Палац перебудований на замовлення родини меценатів Тарновських. Він знаходиться на схилі, який із двох боків омивають мальовничі ставки.

Садиба Голіциних знаходиться в Тростянці Сумської області. Головною прикрасою і пам’яткою є Круглий двір Тростянця. Зовні Круглий двір – це висока стіна з чотирма баштами і в’їзними воротами. Всередині він має відкритий простір, навколо якого розташовані трибуни. Садибу побудували в 1749 році пани Надаржинські, тодішні власники міста. Тут проводилися циркові шоу і кінні спектаклі.

Палац Розумовських в Батурині – велична споруда, яка будувалася у 1799-1803 рр. за проектом видатного шотландського архітектора Чарльза Камерона.

Палац Кеніга у Шарівці Харківської області з’явився на початку 19 століття як маєток Ольховських. Свого розквіту він досяг в кінці 19 і початку 20 століть, перебуваючи у власності чергового цукрового магната – Леопольда Кеніга. Зараз цей архітектурний комплекс знаходиться в стані напівруїни.

Маріїнський палац у Києві збудовано в 1744 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац – яскравий приклад стилю бароко. До недавнього часу історична споруда Маріїнського палацу представляла Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводилися офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на вищому рівні. В даний час палац на реставрації.

Окремо варто згадати палаци Криму – Ластівчине гніздо, Воронцовський, Лівадійський, Бахчисарайський, Ялтинський, Карасан, Масандра, Дюльбер і багато інших. Всі вони разом з півостровом відійшли до Росії, і на даний момент керуються іншою державою.

 

Природні чудеса і парки України

 

Олешківські піски – піщана арена, розкинулася в Цюрупинському районі Херсонської області, в 30 км від обласного центру. У діаметрі піски досягають 15 км і є величезним масивом піску в Європі. Понад 150 тисяч гектарів – 30 кілометрів від заходу на схід і 150 км з півночі на південь – покриті нескінченними піщаними барханами.

Ландшафтний парк в Буках – закладений на берегах р. Раставиця в 1996 р. на кошти сквирського підприємця В. Суслова в селі Буки Київської області. За його ініціативою було розчищено засмічене русло річки, відновлена гребля, реконструйовано і переобладнано під міні-ГЕС старовинний водяний млин. Мальовничі пороги і скелясті береги Роставиці були перетворені в ландшафтний парк з великою кількістю містків, альтанок і різноманітних скульптур. В ландшафт вдало вписані будівлі садиби родини Суслових: житловий будинок з сімейною каплицею, «вартова башта», мисливський будиночок, столярний цех. В міні-зоопарку можна побачити левів, ведмедів, оленів, поні, павичів.

Гранітний каньйон на річці Гірський Тікич –  знаходиться біля села Буки (кордон Черкаської та Вінницької областей) і по праву вважається одним з природних чудес України.

Долина нарцисів – розкинулась в урочищі Кіреші між р. Тиса і р. Хустець на околиці Хуста. Масове цвітіння Долини нарцисів зазвичай починається в першій половині травня, триває близько двох тижнів. Земля покривається білим квітковим килимом незвичайної краси, подивитися на який приїжджають тисячі туристів

Національний дендрологічний парк Софіївка – одне з найкрасивіших рукотворних чудес України, пам’ятник світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII століття. Щорічно парк, що займає близько 180 га, відвідують понад 500 тисяч осіб. Софіївка заснована в 1796 році власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької.

Високогірне льодовикове озеро Синевир розташоване на території Національного природного парку «Синевир». Це найбільше і красиве озеро в Карпатах. Середня площа – 4-5 га, глибина – 8-10 метрів. Найглибша точка – 22 м. Вода дуже чиста, здається яскраво-блакитною. Водиться форель озерна, райдужна та струмкова, однак риболовля заборонена. На території НПП «Синевир» діє центр реабілітації бурих ведмедів.

Озеро Світязь і Шацькі озера -  в межиріччі Прип’яті і Західного Бугу на Волині, серед лісових масивів, розташувалася група з понад 30 озер. Найбільше з них – Світязь – через кришталево чисту воду і значну глибину часто називають українським Байкалом. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер в 1983 році створений Шацький природний національний парк площею 32 500 га.

Острів Хортиця в Запоріжжі – це справді унікальне місце – «острів свободи», колиска українського козацтва. Тут стояла легендарна Січ. Національний заповідник Хортиця – це не просто найбільший острів на Дніпрі, але і унікальний природний та історичний комплекс. Природа острова вражає своєю красою. На порівняно невеликій його площі (довжина Хортиці становить 12 км, а ширина – в середньому 2,5 км) є свої степи, луки, дубові та хвойні ліси.

Асканія-Нова – унікальний біосферний заповідник України. Тут можна насолодитися красою степової природи – у парку росте понад 400 видів квітів і трав, 150 видів чагарників і дерев. Фауну Асканії-Нови представляють зебри, африканські та індійські антилопи, південноамериканські верблюди, олені, американські бізони, лами, шотландські поні, коні Пржевальського, сайгаки. На території заповідника гніздяться білі і чорні лебеді, лебеді-кликуни, журавлі, куріпки, жайворонки, дрохви, фламінго, всього більше 60 різних видів.

Дністровський каньйон – розташований на межі Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. Це найбільший в Україні і один з найбільших в Європі каньйон. Він являє собою долину, чиї стрімкі береги сягають від 100 до 250 метрів над водою. Крім того, на території Дністровського каньйону знаходиться близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення.

Гранітні скелі Побужжя – одна з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала в морські глибини вже впродовж 60 мільйонів років, знаходиться в межах Північно-Західній частини Миколаївської області. Тут було виявлено 86 представників флори і фауни, яких занесли до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Крім того, величні гранітні скелі подекуди сягають до 50 метрів у висоту і прекрасно підходять для тренувань альпіністів. Прямовисні скелі каньйону давно вважаються улюбленим місцем змагань спортсменів-скелелазів.

Говерла і Чорногірський хребет – Говерла є найвищою горою і найвищою точкою на території України, її висота становить 2061 метр. Гора розташована на хребті Чорногора в Карпатах, на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, в 17 кілометрах від кордону з Румунією. Вершина Говерли більшу частину часу в снігу, причому дуже часто він лежить там навіть посеред літа. Вершина Говерли являє собою невеликий плаский майданчик, який дає можливість оглянути і помилуватися навколишніми панорамами Карпат в радіусі 360°.

Оптимістична печера – це найдовша в світі гіпсова печера. Розташована вона поблизу села Королівка, що на Тернопільщині. Найбільшим скарбом печери вважаються вторинні мінеральні утворення, які протягом десятків тисяч років росли тут у підземних порожнинах. Це, насамперед гіпсові кристали різної форми і кольору. Тут, у найбільш низьких ділянках лабіринту печери можна зустріти підземні озера, які нагадують дзеркала з води.

Урицькі скелі – пам’ятник природи та археології національного значення, який не має аналогів у Європі, розташований поблизу села Урич на Львівщині, на лівому схилі долини ставка Уричанка. Тут, у лісі, височать величні обривисті скелі, висота яких досягає 50 метрів. Урицькі скелі входять в історико-ландшафтний комплекс «Тустань» в складі національного природного парку «Сколівські Бескиди» і включають в себе сім груп скель: Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля, Жолоб, Гулька, Хрест і одна безіменна скеля.

Тунель кохання  – це романтичне місце Волині, яке вважається ботанічним феноменом і перебуває вздовж залізничного шляху між селищами Клевань та Оржів. Утворений був тунель заростями дерев і кущів, які щільно сплелися між собою в арочну форму.

Водоспад Шипіт - розташований у глибокій ущелині річки Пилипець на північних схилах гірського масиву полонини «Боржава» Карпатського регіону. Це один з найкрасивіших водоспадів України, куди щороку приїжджають десятки тисяч туристів, щоб помилуватися ним. Струмені води водоспаду зриваються з 14-метрової висоти декількома каскадами і розсіюються хмарою крапель.

У Криму залишилося безліч пам’яток природи – це мис Тарханкут, відомі печери, Чуфут-Кале, Ведмідь-гора і ряд інших красивих місць України.

 

Наш рідний край

Щоб довелося мандрувати –

Піти по рідній всій землі:

У кожне місто завітати,

У кожнім побувать селі, –

То навіть би за сотню років

Цього б не встигли ми зробить:

Простори в нас такі широкі,

А міст і сіл – що не злічить!

Марія Познанська

 

Перегляд відео «Мальовничі куточки України»

 

Моя земля

Іду я луками, між трав

Я пахощі вдихаю літа

І де б я, досі, не блукав

На цій землі я хочу жити.

Цю землю хочу обіймать,

Гриби збирать, траву косити

Нічого кращого не знать,

А лиш її весь вік любити.

Ти друже, скажеш: – Тут не рай,

І зовсім тут не легко жити.

– Це так. Та мене не питай,

Чому я десь буду тужити.

Я й сам не знаю. Та ношу

Оцю любов вже довгі роки.

І вірність їй я збережу,

Доки живу і мислю доки.

Світлана Пасенюк

 

Пісня  «Лише у нас на Україні» І. Федишин

 

Заключне слово викладача. В Україні є свої унікальні місця, які вражають масштабами і красою. Вони оповиті легендами і таємницями, які історики досі намагаються розгадати. Тут можна відновити сили, зробити гарні фото напам’ять та знову закохатися.

Отже, подорожувати Україною – це незабутньо і чудово, обов’язково робіть це частіше.