Уроки доброти

Семінар – практикум «Уроки доброти»

Мета: збагачувати знання студентів про прийо​ми і методи формування духовно-моральних якостей дошкільників засобами літературних творів; підви​щувати мотивацію щодо здійснення системи роботи з розвитку етичних уявлень дітей; розвивати творчий потенціал студентів.

Матеріал: фанти жовтого і сірого кольорів, руч​ки, плакат «Добро і зло»; мольберт, кольорові круги; аудіозапис спокійної мелодії; ватмани, фломастери, журнали, клей, ножиці; м’яка іграшка Добрунчик; сер​це, розрізане на частини.

Хід семінару

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Повідомлення теми та завдань семінару.

2. Мозковий штурм «Добро і зло»

Учасники тягнуть зі скриньки кольорові фанти (жовто​го і сірого кольорів). Залежно від кольору діляться на дві групи. Учасники, які витягнули жовті фанти, запису​ють на них, що таке «добро». Ті, хто отримав сірі фан​ти, — що таке «зло».

Варіанти відповідей: добро — потрібна іншим спра​ва, допомога, благо, гарний вчинок, приємність, пози​тив тощо; зло — лихо, нещастя, розлюченість, роздра​тування, щось погане тощо.

Фанти із записами прикріплюють на плакат. Потім об​говорюють відповіді. Підсумовуючи відповіді учасни​ків семінару, ведучий вивішує виписані з тлумачного словника визначення понять «добро» і «зло».

Добро — чуйне, дружнє ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність.

Зло — протилежне поняттю добра, означає нав​мисне, свідоме

заподіяння комусь шкоди, збитку, страждань.

3. Створення моделі «Шляхи до серця дитини»

Ведучий роздає педагогам кольорові круги і пропо​нує написати на них методи, за допомогою яких можна здійснювати духовно-моральне виховання дошкільни​ків. Потім кружечки з написами прикріплюють на дош​ці у вигляді пелюсток квітки навколо серединки з напи​сом «шляхи до серця дитини».

4. Вправа «Назви прислів’я»

Ведучий. Усна народна творчість – це найдавніший вид мистецтва слова. Інша її назва – фольклор. Це слово у перекладі з англійської мови означає «на​родна мудрість». Вивчаючи усну народну творчість, діти опановують основи духовності, які закладалися в народних творах упродовж віків.

Назвіть відомі вам прислів’я про добро.

Кожна група по черзі називає прислів’я.

Добро плодить добро, а зло плодить зло.

Добро не пропадає, а зло помирає.

Не все добре, що солодке.

Добра людина і сусіда дім від вогню збе​реже.

3 добрим дружи, а злого стережись.

Злий плаче від заздрості, а добрий від радості.

У кого є злість, той своє серце їсть.

Злий сам себе б’є.

5. Вправа «Склади прислів’я»

Ведучий роздає кожній групі учасників картки із запи​саними словами, з яких треба скласти прислів’я. На​приклад такі:

і сухар, а злому, Доброму, не на, і каша, ко​ристь, на здоров’я

(Доброму і сухар на здоров’я, а злому і каша не на ко​ристь);

людини, помолодієш, Від, доброї, а від, по​старієш, сердитої

(Від сердитої людини постарієш, а від доброї помоло​дієш).

6. Вправа на релаксацію «Чаша доброти»

Звучить спокійна музика.

Ведучий. Заплющте очі, дихайте спокійно, гли​боко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш біло​го паперу, а на ньому — гарну, не оздоблену чашу. Розмалюйте її в уяві так, як вам хочеться. Ще раз розгляньте чашу. Наповніть її по вінця улюбленим напоєм. А тепер уявіть іще одну чашу, але порожню. Подумки відлийте в неї трохи напою. Погляньте: по​ряд іще одна порожня чаша. І ще. Відлийте в кожну посудину потрохи улюбленого напою. А тепер за​зирніть у свою чашу. Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чаша стала особливою — чарівною. Адже вона наповнилася вашою добротою. Розплющ- те очі. Спокійно і впевнено скажемо: «Це я! У мене є така чаша!».

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Розв’язання проблемних ситуацій за змістом художніх творів

Кожній групі ведучий дає для опрацювання фрагмент тексту і кілька проблемних запитань за його змістом. Учасники ознайомлюються з уривком твору й пропону​ють свої варіанти розв’язання проблеми. Після обгово​рення ведучий читає продовження тексту і демонструє, який вихід зі складної ситуації описав автор.

І ГРУПА

Іменинний обід

Василь Сухомлинський

У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся — най​старша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся — ложка дрижить, крапельки падають на стіл.

Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг.

Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою ска​тертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

- Мамо, нехай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

- Чому? — здивувалась мама.

- У неї руки тремтять. Крапає на стіл.

Запитання. Як мала повестись мама? Які методи ви порадите їй для виховання доньки? Придумайте закін​чення оповідання.

Розв’язання проблеми, запропоноване автором

Мама зблідла. Не сказавши жодного слова, вона зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу. Довго сиділа мовчки, потім сказала: - Наша бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

II ГРУПА

Василь Сухомлинський

Наш тато одужав

У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама й Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі.

Прийшла вона до школи, зустріла на подвір’ї двох своїх однокласників-першокласників — Петька і Гриця й поділилася радістю:

- Наш тато одужав.

Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали пле​чима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.

- Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах.

Одна з них, Ніна, здивовано спитала:

- Ну то й що?

Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала.

- Чого ти, Катрусю, плачеш? — почула вона тихий, лагідний голос.

Підводить голову — Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

Запитання. Як зреагувала Катруся на запитання Костика? Що ви порадите вихователям та батькам цієї групи дітей? Придумайте закінчення оповідання.

Розв’язання проблеми, запропоноване автором

-​ Наш тато одужав, — каже, схлипуючи, Катруся.

-​ Ой, як здорово! – зрадів Костик. – Біля нашого дому в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.

Якби хто знав, як було радісно на душі в Катрусі.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Створення колажу «Доброта»

Ведучий. Як бачимо, твори літе​ратури дають широкі можливості для формування у дошкільнят духовно-моральних якостей. Використовуючи різноманітні прийоми, педагог допома​гає вихованцю глибше зрозуміти зміст твору, спонукає до пошуку розв’язання проблемної ситуації, вчить дискутувати і вести пошук істини, робити висно​вок, а головне — аналіз змісту твору сприяє вихованню у малюків доброти, чуйності, шанобливості тощо.

Ведучий. Сьогодні ми багато гово​рили про важливу складову духовної культури — доброту та художнє слово як засіб її виховання у малечі. Зараз пропоную вам виконати завдання, яке продемонструє, як за допо​могою образотворчого мистецтва можна формувати духовність дошкільника.

Завдання: виготовити колаж і зобразити (намалювати, виконати аплікацію) на ньому ті предмети, з якими у вас асоціюється поняття «доброта».

Працюючи, учасники коментують свої дії, чому обра​ли той чи інший образ, який колір доречніше викорис​тати тощо.

2. Вправа «Серце добрих побажань»

Ведучий. Підсумовуючи все сказане на семінарі, створімо «серце добрих побажань». Кожен учасник має написати на частинці серця-пазлу заповіт, якого слід дотримуватися, щоб люди жили в добрі.

Варіанти відповідей:

-​ Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ста​вилися до тебе.

- ​ Поважай інших, особливо старших і слабших від себе.

- ​ Люби і бережи природу, тварин, рослини.

- ​ Не будь байдужим до людської біди і горя.

- ​ Умій не тільки поспівчувати у біді, а й порадіти чужому успіху.

3. Підбиття підсумків

Викладач. Сьогодні ви продемон​стрували особливо важливу якість, яка необхідна кожному педагогу — це наявність творчого потенці​алу. Приємно, що він у вас є. Пропоную, передаючи Добрунчика (м’яку іграшку), висловити ваші думки:

-         ​ Чи корисним було сьогоднішнє спілкування?

-         ​ Що сподобалося найбільше?

-         ​ Які прийоми використаєте у роботі з дітьми?

Ведучий. Дякую всім за співпрацю та бажаю успіхів у навчанні та поданій роботі й творчого натхнення. Хай множаться зерна добра у ваших душах.