Педагогічна практика

                Пробні заняття та інші види діяльності з дітьми раннього та дошкільного віку (гр.Д-21)

                                                   Розвага-драматизація "Казкова феєрія" 

Методична та виховна робота

                                     Методична та виховна робота за І семестр 2021-2022 н.р.

                               День науки за темою «Сучасні виклики і актуальні проблеми освіти»

                         День Дошкілля. Квест "Сучасний вихователь - креативна особистість"

Підготовка студентів до конференції за результатами літньої практики

Заняття з методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку на тему "Методика роботи з логіко-математичного розвитку з дітьми раннього віку"

                 Засідання творчої групи "Покоління Альфа: які вони сучасні діти?". 

                 Вебінар "Інклюзивне дошкільне середовище - вимоги сьогодення"

                        (спікери: викладачі КЗ "ХГПА" ХОР, к.псих.н. Пєхарєва А.С., 

                                                    доктор філософії Яковенко В.В.

    Освітній нетворкінг

         "Педагогічна практика у проєктуванні індивідуальної освітньої траєкторії студентів"                            Виступ на тему "Прогресивні практики інноваційної діяльності в ЗДО"

Засідання творчої групи "Покоління Альфа: які вони сучасні діти?". 

Тема "Теорія поколінь: чому ми різні?"

Наукова робота

 

Участь викладача та підготовка студентів

до науково-практичних конференцій у І семестрі 2021-2022 н.р.

 

 

 

Наукова робота

 

СУЧАСНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 ЯК ЄДИНИЙ РОЗВИВАЛЬНИЙ ПРОСТІР

 

Значний вплив на розвиток дошкільників мають не лише дорослі, які їх виховують і навчають, а й середовище, в якому перебувають діти.

Про важливість створення розвивального середовища, яке сприяє комфортному перебуванню дитини у закладі дошкільної освіти та розвиток її природних здібностей вказують Базовий компонент дошкільної освіти (2021 р.) та Освітня програма для дітей від двох до семи років «Дитина» (2020 р.).

Розвивальне середовище – це комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у закладі дошкільної освіти.

Сформувати розвивальне середовище – означає створити атмосферу, якнайсприятливішу для прогресивного розвитку, соціалізації особистості кожного дошкільника.

Враховуючи сучасні вимоги освіти та запити суспільства, розвивальне середовище повинно бути:

-         продуманим;

-         організованим;

-         відповідати інтересам та потребам дітей;

-         формувати культуру дітей.

У створенні розвивального середовища доцільно враховувати наступні принципи:

-         емоційного комфорту;

-         естетичності;

-         зв’язку з реальним життям;

-         врахування вікових особливостей;

-         взаємодії;

-         динамічності;

-         вільного центрування;

-         активності, самостійності та творчості.

Сучасне розвивальне середовище в закладі дошкільної освіти багатофункціональне, тому можна виділити такі його основні компоненти:

- Здоров’язбережувальний компонент, який включає наявність фізкультурного залу, спортивного майданчика, басейну, спортивного обладнання та інвентарю, атрибутів до рухливих ігор.

- Ігровий компонент складається з різних видів іграшок, настільних дидактичних ігор, матеріалів для сюжетно-рольових ігор.

- Мистецький компонент може містити мистецьку майстерню, картинну галерею, музичний зал, театральну студію, наявний матеріал для образотворення, мистецькі колекції, музичні іграшки, декорації, костюми, дитячі роботи.

- Читацький компонент передбачає облаштування групової бібліотеки, наявність дитячих книжок та енциклопедій, атласів, журналів тощо.

- Сенсорно-когнітивний компонент забезпечується завдяки створенню сенсорного осередку, облаштуванню дослідницької лабораторії, мінімузеїв, наявності обладнання для дослідно-експериментальної діяльності, дидактичних та природніх матеріалів.

- Етнографічний компонент реалізується через облаштування української світлиці, мінімузеїв, наявності предметів побуту, національного одягу, посуду, оберегів, народних іграшок, книг, альбомів, листівок народознавчого спрямування, атрибутів для свят.

- Еколого-природничий компонент включає створення природничого осередку, мінімузеїв еколого-природничого спрямування, зимового саду, екологічної стежини, куточків природи, ведення календаря природи, використання дитячої природничої літератури, наявності обладнання для праці в природі;

- Трудовий компонент містить осередки естетики побуту та мистецького рукоділля, обладнання для чергування в групі, мистецтва рукоділля, предмети для сервірування столу.

- Психологічний або емоційний компонент забезпечується завдяки створенню осередків усамітнення, екрану мого настрою, наявності крісел, стільців, диванчиків, пуфиків, ковдр, подушок для будівництва дитячих «халабуд», масок, іграшок тощо.

- Технічний компонент передбачає наявність музичного центру, мікрофону, комп’ютера тощо.

- Компонент батьківського просвітництва реалізується через облаштування батьківських віконечок, родинної бібліотеки, скриньки «незручних» питань, наявності педагогічних тек, родинних газет, кишенькових книжок, настінні лайфхаків для батьків.

Наразі у закладі дошкільної освіти широко застосовуються різноманітні розвивальні дидактичні посібники, а саме:

- Бізіборд, бізікуб – справжні ігрові центри, засоби пізнання навколишнього світу через дію та аналіз, які формують здатність до концентрації та терпіння, навчають планувати свої дії, розвивають у дітей інженерне мислення, наполегливість і самостійність. Вони доступні, різноманітні за наповненням. На кожній грані чи стороні закріплені різні предмети (дверні ланцюжки, замочки, засуви, ліхтарики, шнурівка, блискавка, вимикач, розетка, дисковий телефон, болти, гайки, гачки, магнітна дошка, дзеркальце, прищіпки, труба для піску, намистинки, музичні трубочки тощо), які сприяють розвитку дрібної моторики та ознайомлюють дітей із різними предметами, які трапляються в побуті.

- Лепбук, лепбокс – це навчальна папка або саморобна міні-книжка з кишеньками і віконцями, або ящик, який містить цікаві дидактичні, логічні, творчі завдання з певної теми у вигляді малюнків, фотографій. Лепбук інформативний, багатофункціональний, сприяє розвитку творчості, уяви, має дидактичні властивості.

- Кола Лулія – сучасний дидактичний засіб, створений на основі «Кругів Луллія», які розробив у ХІІІ столітті вчений-філософ Раймунд Луллій. Посібник складається з 2-4 різноколірних кругів із цупкого матеріалу з предметними, сюжетними малюнками, які нанизані на стрижень за принципом іграшкової пірамідки. У верхній частині встановлена стрілка. Дитина обертає круги і встановлює можливі логічні зв’язки в комбінаціях зображень. Цей посібник допомагає закріпити знання дітей про довкілля, природу, розвинути мовлення, пам’ять, мислення.

- Розвиваючі посібники з фетру  (ігри, книжки, фартушки)  – ці засоби спрямовані на ознайомлення дітей з художньою літературою, математичними поняттями, природою, довкіллям. Фетр – дивовижний екологічний та безпечний матеріал, гладенький і ніжний на дотик, міцний і пластичний. Працювати з ним легко та приємно, і  дітям дуже до вподоби з ним гратися.

- Стенд-музеї – інноваційний освітній засіб, який сприяє виникненню у дітей пошукових запитань, евристичним відкриттям, спонукає до досліджень, збагачує сенсорний досвід. Даний посібник може складатися з 12 стендів різної тематики: корисних копалин, ґрунтів, кори, зрізів дерев, лікарських рослин, зернових культур, плодів, цікавинок із кошика, пір’я, мушлі, природних цікавинок, тканин тощо.

- Метеостанція – це осередок, який дає можливість відійти від стереотипів у спостереженнях під час прогулянок і занурити дітей у світ досліджень та відкриттів. На станції може бути розміщене різноманітне обладнання: термометр, вітряний рукав, флюгер, гігрометр, дощомір, снігомір, султанчики, сонячний та пісочний годинники. Такі незвичні матеріали допомагають дітям взаємодіяти з найрізноманітнішими об’єктами довкілля та вивчати природні явища та стани, розвивають дослідницькі вміння дітей, мотивують їх до пізнання.

Отже, ефективність створеного розвивального середовища в закладі дошкільної освіти залежить від:

-         пізнавального інтересу;

-         емоційної активності дитини;

-         свободи вибору кожною дитиною видів діяльності;

-         наповнення різними матеріалами, обладнанням, атрибутами;

-         підтримки дитини з боку педагога.

Таким чином, ретельно продумане та організоване розвивальне середовище в закладі дошкільної освіти є джерелом всебічного, гармонійного та ефективного розвитку особистості дитини раннього та передшкільного віку.

Наукова робота

 

Участь у науково-методичних заходах у 2020/2021 н.р.

Вебінари

Онлайн-марафони

Науково-практичні конференції

Наставник групи

 

Група Д-21 спеціальності 012 Дошкільна освіта

2019-2021 рр.

1 вересня

Перша лекція "Україна починається з тебе"

   Заняття з методики фізичного виховання

                                                                Педагогічна практика

День Дошкілля

Виховна година "Подорожуємо Україною"

День фізичної культури і спорту

Виставка декоративно-прикладного мистецтва

Конкурс "Чарівниця коледжу"

Свято вручення дипломів

Наукова робота

 

СТВОРЕННЯ ПРИРОДНОГО РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

ДЛЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОЇ

 ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Діти за своєю природою маленькі дослідники. Дослідницька діяльність викликає у них значний інтерес, навчає їх думати, пробувати, експериментувати, а найголовніше – самовиражатися. Природне розвивальне середовище, створене в закладі дошкільної освіти, сприяє формуванню екологічної компетентності дошкільників.

Ключові слова

Екологічна компетентність, дослідницько-пошукова  діяльність, природне розвивальне середовище.

 

Інтерес дитини до навколишнього світу розпочинається з прилучення до спільної з дорослими екологічно доцільної діяльності, зокрема дослідницько-пошукової, природоохоронної, ігрової, організації спілкування дітей з рослинами та тваринами.

На думку вчених С. Ніколаєвої, З. Плохій, Н. Яришевої, ефективність формування екологічної компетентності дитини дошкільного віку великою мірою залежить від середовища, в якому відбувається її життєдіяльність [1, 85].

Навколишнє середовище, в якому розвивається дитина, може бути різним: підтримувальним, насиченим, комфортним, розвивальним. Ефективність впливу довкілля на особистість дитини в закладі дошкільної освіти залежить від здатності педагогічного колективу організовувати комфортне еколого-розвивальне середовище.

Зважаючи на те, що педагогічний процес з формування екологічної компетентності дошкільнят відбувається на території закладу дошкільної освіти, слід приділяти особливу увагу її оформленню. Переважна більшість спостережень за об’єктами та явищами природи, дослідницько-пошукова та екологічно орієнтована діяльність мають відбуватися на свіжому повітрі.

С. Ніколаєва зазначає, що на території закладу дошкільної освіти можуть бути створені клумби, газони, невеликі штучні водойми, екологічні стежини. До природної складової розвивального середовища належить також груповий куточок природи, зимовий сад, кімнати природи, екологічні лабораторії. Куточок природи, кожен його об’єкт мають сприяти екологічному вихованню дітей, бути орієнтованими на розвиток дитини, спонукати їх до діяльності: пізнавальної, дослідницько-пошукової, естетично-споглядацької, морально-ціннісної, практично спрямованої. З огляду на це, кімнатні рослини та тварин слід розміщувати на рівні очей дитини, щоб забезпечити доступ до них з усіх боків. Дослідницькі інструменти повинні бути безпечними, привабливими на вигляд, мати чітко визначені місця зберігання [2,  7].

У куточку природи мають бути гербарії рослин найблищого природного оточення, характеристики живих об’єктів куточка та рекомендації щодо догляду за ними, колекція ґрунтів, каміння, лупа, папір, олівці, ілюстрації із зображенням об’єктів і явищ природи – усе це спонукає дітей до діяльності.

Формування екологічної компетентності відбувається в ході дослідницько-пошукової роботи дошкільників. Для проведення дослідів з об’єктами природи слід підготувати необхідні матеріали та обладнання та здійснювати керівництво з боку вихователя.

Організовуючи дослідницьку роботу з дошкільниками, варто зазначити, що для дослідів краще використовувати рослинний світ, природні явища та об’єкти природи. Представників тваринного світу в дослідах майже не задіюють.

З. Плохій вважає, що при організації дослідницько-пошукової діяльності дітей дошкільного віку розвивальне середовище має бути особистісно орієнтованим, важливо враховувати вікові та індивідуальні особливості кожної дитини. Мова йде про добір об’єктів природи, їхню кількість, безпечність для дітей, індивідуальні особливості дошкільнят з різним рівнем знань та вмінь. Розвивальне середовище слід облаштувати таким чином, щоб дитина мала можливість діяти і створювати. При цьому важливі просторова орієнтація, змінюваність у часі, безпечність об’єктів природи, предметів та ігрових матеріалів, рівень фахової підготовки дорослих [2,  6].

Одним з вирішальних принципів є відповідність розвивального середовища особливостям розвитку та саморозвитку дошкільнят, їх збалансованість. Міра участі дорослого залежить від віку дітей. Для молодших дошкільників він – безпосередній учасник їхньої діяльності, для старших – порадник, партнер. З набуттям досвіду дорослий може опосередковано керувати діяльністю дітей, створюючи для цього сприятливі умови.

Отже, природне розвивальне середовище відіграє досить значну роль при проведенні дослідницько-пошукової діяльності дошкільників. Від того, наскільки воно буде оформлено відповідно вимог, буде залежати успіх проведеного досліду. Природно-розвивальне середовище має забезпечувати розвивальний характер, можливість для дитини реалізувати в ньому зону свого ближнього розвитку, кожний компонент такого середовища має відповідати принципу функціонального комфорту, забезпечувати відповідний контакт дитини з об’єктами природи. Важливим є те, що особлива роль в природному розвивальному середовищі належить спілкуванню вихователя з дітьми, оскільки завдяки такій взаємодії середовище і стає розвивальним [3,  25].

Список використаних джерел:

1. Горопаха Н. М. Методика ознайомлення дітей з природою : хрестоматія / Н. М. Горопаха. – Київ : Слово, 2012. – 432 с.

2. Плохій З. Сучасний зміст екологічного виховання / З. Плохій // Дошкільне виховання. – 2008. – № 3. – С. 3-6.

3. Соцька О. Від знань та емоцій до екологодоцільної поведінки / О. Соцька // Дошкільне виховання. – 2004. – №11. – С. 24-25.