Від проголошеної Незалежності до нової України

Сценарій першої лекції 

«Від проголошеної Незалежності до нової України»

Мета: поглиблювати знання студентів про основні державотворчі події становлення незалежної України, основні засади демократичного та суспільного ладу України, її досягнення за останні роки; формувати особисту відповідальність за долю своєї держави та українського народу; розвивати громадянські якості; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: політична карта світу, мапа України, Конституція України, вишитий рушник, букет із гілок червоної калини та пшеничних колосків, відео фрагментів сучасних подій в Україні, гімн України, пісні «Молитва за Україну», «Це моя Україна», кросворд.

Хід проведення

Вступна частина. Історія й уроки українського державотворення

Викладач. День Незалежності… Для кожної нації це найголовніше свято. Щоправда, ще не кожна нація має його. Одна через історичні обставини, за яких нація століттями розвивалась, перемагала, безперервно виборювала своє місце під сонцем, намагалася, щоб її незалежність завжди була з нею (німці, французи, китайці, англійці та інші). Інша й досі не має її, а тому до сих пір проливає кров кращих синів і дочок своїх, аби таким чином довести світові, що вона є і її непереборне бажання – жити незалежно (ірландці, палестинці, чеченці та інші).

Українцям пощастило. Двадцять два роки тому нас як націю визнав світ, визнав нашу державність.

Ми маємо День Незалежності. Ми йшли до нього століттями, ми вистраждали його, бо завжди, навіть за різних обставин, проголошували державність. Зокрема тільки в ХХ столітті чотири рази: 22 січня 1918 року, 30 червня 1941 року у Львові, 5 жовтня того ж року у Києві і 24 серпня 1991 року.

Ми підписували маніфести, універсали, акти, створювали уряди, обирали президентів, прем’єрів. Ми йшли до найголовнішого свята вперто і послідовно. Для віками гнобленої нації це не просто день, це – день свободи.

Повідомлення теми та мети.

Викладач. Отже, сьогодні тема нашої першої лекції «Від проголошеної Незалежності до нової України». Ми маємо пригадати, як це відбувалось, аби ще раз відчути себе справжніми громадянами та патріотами своєї країни.

1 студент

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Викладач. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію, виколисала велетнів сили і духу, таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та інші.

2 студент

Ми українці від Тараса,

Мазепи й Сковороди…

Було сліз більше, ніж води.

Нас голодом не раз морили,

І в очі населяли страх.

Та наші мовчазні могили

Куди не глянь – по всіх світах…

3 студент

Тут українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут розпинали Україну.

Так їх багато полягло

За честь, за волю України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

Основна частина

Викладач. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, своєю країною. В нашого народу глибоке та тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли тривалий шлях розвитку, що позначився на усіх сферах їхнього життя – культурі, побуті, мові. Ми можемо пишатися своєю давньою величною історією. Що ви знаєте про Україну як державу на карті світу?

Виступи студентів з використанням карти світу.

4 студент. Сучасна Україна – незалежна держава. Її розташовано в центрі Східної Європи, вона займає таку частку землі, що аби перетнути Україну пішки із заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня по 30 км. Має кордони з Білоруссю, Росією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. На півдні омивається водами Чорного й Азовського морів. Україна – єдина країна Європи, яка має стільки близьких сусідів. На території України,  саме поблизу с.Ділове Рахівського району, що на Закарпатті, знаходиться географічний центр Європи. Площа країни – 604 кв.км, населення – близько 43 млн. осіб (дані 2014 року без врахування півострова Крим).

Столиця України – Місто Київ. Україна поділяється на 24 області, два міста Всеукраїнського значення і АР Крим, яка зараз є окупованою.

Форма правління – парламентсько-президентська республіка. Глава держави – Президент, глава уряду – Прем’єр-міністр. Вищим законодавчим органом є Верховна Рада.

Викладач. Україна – суверенна, незалежна, демократична та правова держава. А що означає «Україна – суверенна держава?» (Відповіді: країна має право самостійно, без втручання інших держав, вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи).

Викладач. А чому Україна – демократична держава? (відповіді: влада в нашій країні належить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад).

Мозковий штурм. Поняття «Україна»      

Викладач.  Яка, на вашу думку, держава Україна? З якими поняттями вона у вас асоціюється? (відповіді: суверенна територія, український народ, закони, традиції, звичаї, державна мова,  символи (герб, прапор, гімн), демократія, національний дух).

Студенти вписують асоціації навколо слова Україна, написаного на аркуші паперу А3.

Викладач.  Виборовши волю, Україна визначила свою символіку. А що ви розумієте під поняттям «державна символіка»? (герб, прапор, гімн). А зараз до вашої уваги цікаві факти про виникнення державних символів України.

5 студент.

Герб

Як свідчать історичні джерела, східні слов’яни використовували символічні знаки: хрест, ромб, квадрат, коло, зірки. Перша згадка про знаки – у літописах, що належать до Х століття. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) для укладання договорів із візантійцями мали свої печатки, що були символом їхніх повноважень.

За Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Його зображення відоме з печатки князя Володимира.

Існує понад 40 версій про походження тризуба: тризуб як первісне зображення рибальського знака, згодом як символ влади – уособлення трьох природних стихій – повітря, землі та води.

Прапор

У дохристиянські часи на українських прапорах були зображення богів, стародавні символи. Після прийняття християнства з’явились нові емблеми – хрести, образи святих, цитати зі Святого Письма.

Синьо-жовте кольорове сполучення походить від герба Галицько-Волинського князівства. Такі прапори використовували українські січові стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила Закон про Державний прапор УНР.

Гімн

Слова національного гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ ст. відомий український поет Павло Чубинський.

Вперше ця пісня зазвучала у селі Млини (сьогодні Польща), де жив і працював автор музики Михайло Вербицький.

За національні гімни вважали також «Заповіт» Т.Шевченка, «Вічний революціонер» І.Франка.

Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла Постанову про тризуб як герб Української держави. Синьо-жовтий прапор став Державним прапором України 28 січня 1992 року. Із 17 серпня 1991 року «Ще не вмерла України…» - Національний гімн.

Звучить гімн «Ще не вмерла України…».

Викладач.  Давайте пригадаємо основні дати становлення України як держави.

6 студент. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки прийняла важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України.

24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України.

Україну визнав весь світ, першими  країнами були Канада, Польща, Угорщина. Президентом України було обрано Леоніда Кравчука.

1993 рік. На всенародне обговорення було винесено два варіанта проекту Конституції України.

28 червня 1996 року. Верховна Рада України прийняла Основний Закон – Конституцію України. Цей день став національним святом. Цього року також було затверджено українську грошову одиницю – гривню.

Листопад-грудень 2004 року – події, що отримали назву «Помаранчева революція».

У боротьбі за незалежність ми, насамперед, зобов’язані українському козацтву. Давайте пригадаємо імена відомих українських гетьманів (Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван і Павло Скоропадські,  Пилип Орлик та інші).

А хто був останнім гетьманом України? (Павло Скоропадський).

А які страви були основою козацької кухні? (Борщ і вареники).

Викладач. А зараз я пропоную розгадати кросворд.

Запитання:

1.Автор слів сучасного гімну України. (Чубинський).

2.Національний символ України. (Калина).

3.Людина, яка була останнім гетьманом України. (Скоропадський).

4.Перший президент незалежної України (Кравчук).

5.Столиця нашої держави. (Київ).

6.Одна серед перших країн, які визнали незалежність України (Канада).

7.Одна із страв, що становлять основу козацької кухні. (Вареники).

Викладач. Якщо ви правильно розгадали кросворд, то по вертикалі прочитаєте назву нашої країни відповідно до Конституції. (Україна).

Давайте звернемося до легенди, яка пояснює назву слова «Україна».

7 студент. Легенда про Україну

Кажуть, коли представники народів прийшли до Бога, щоб визначитися, яку їм землю обирати та як її назвати, Бог призначив французам – Францію, а німцям – Німеччину. Тож залишилося тільки двоє дівчат. Глянувши на одну з них, Всевишній сказав: «Ви – євреї, жили в раю, у вас було все: і достаток, і мудрі пророки, але ви не вміли цього шанувати – то будете відтепер називатися країною Ізраїль, тобто вигнаними з раю». Поглянув же на друге вбоге, але горде дівча, і сказав: «А ви – дуже працьовиті та мужні люди. Вам жити в раю і держава ваша називатиметься Україна. Але щоб справді бути такою країною, треба пройти через складні випробування війнами та холодом, голодом та хворобами, стихіями та всілякими негараздами».

Викладач. І, напевно, якраз ті випробування переживає Україна сьогодні.

Листопад 2013 року-лютий 2014 року – «Революція гідності», Майдан.

         На вашу думку, чи змінилася свідомість українців, що стало передумовою такої зміни? Чи можна було запобігти смерті «Небесної сотні?»

Студенти висловлюють свої думки.

8 студент

За тебе, рідна Україно,

Святая земленько моя,-

Ми в бій підем і вмремо гідно!

З любов’ю віддамо життя

Хай воїн-лицар кров’ю зросить

Свій меч на захист Батьківщини.

Хай клич до бою в серці зродить,

Навіки слава Україні!!!

На екрані демонструється відео «В пам’ять Небесної сотні».

Викладач. 27 лютого 2014 року відбулося захоплення будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим сепаратистами Росії.

Сьогодні твориться історія, учасниками якої є і ми. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою, чи перебуватиме під владою Росії. Сьогоднішні події в Україні не дають спати жодному свідомому українцю. Ми знаємо, що на сході нашої держави проходить антитерористична операція, неоголошена війна. Сьогодні як ніколи ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну.

9 студент.

До вас усіх звертаємось, діти й дорослі,

Лишіть на хвилину щоденні турботи,

З собою побудьте в глибокій скорботі.

Згадайте, вклоніться ви прадідам вашим

Живим ще й полеглим в двобої звитяжнім.

Усім, хто кував перемогу й загинув

За тебе, за мене, за всю Україну.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих

І гідно живи їх життям недожитим.

Хвилина мовчання.

Молитва за Україну

Викладач. Кожен із нас сьогодні має бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси та приносити чималу користь. Що більше буде зроблено сьогодні, то краще будемо жити завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздасться». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє розумом, руками та серцями.

Відео «Молитва за Україну». Студенти запалюють свічки.

10 студент

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,-

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, - казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі!.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла.

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

Заключна частина

Викладач. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте  її культуру. Будьте гідними своїх пращурів, любіть рідну землю, бережіть волю та незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. Ми – єдина країна! Попри всі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою!

11 студент

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від заходу й до сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить, хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Пісня «Це моя Україна» (відео).