ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ

ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ

Пасічник С.О.

Сьогодні  в умовах значних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови сфери виховання, мета якої – формувати Людину, забезпечувати прогрес людського суспільства. Нині змінилася система поглядів на виховання як педагогічний процес, значних змін зазнала філософія виховання.

Мета сучасного виховання студентської молоді – формування конкурентноспроможної творчої особистості, яка здатна до самовизначення, самореалізації, самовдосконалення [3, С.65].

Виховання в умовах сучасного навчального закладу має бути особистісно зорієнтованим, що дасть можливість реалізувати природні здібності кожного студента. Таке виховання базується на системі цінностей, перш за все, загальнолюдських: добро, совість, чесність, любов, милосердя, мудрість, здоровий глузд, творча активність, працьовитість тощо.

Одним із головних завдань вищого навчального закладу, як записано в Законі України «Про вищу освіту», є забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання її в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України, підвищення освітньо-культурного рівня [2, С.68].

Реалізація основних завдань і принципів виховання здійснюється за загальноприйнятими уявленнями у низці пріоритетних напрямків. Найбільш важливими серед них є: національно-патріотичне, правове, морально-етичне, екологічне, естетичне, сімейно-родинне, трудове та фізичне. Ці напрямки тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного і утворюють цілісну систему виховання. Ця система знаходить своє відображення у виховних заходах, які проводяться у коледжі. Головне покликання їх – пробудження й поглиблення інтересу студентів до різних галузей культури і видів діяльності, до пізнання себе і свого місця в Україні, виявлення і розвиток талантів і здібностей, стимулювання винахідливості, ініціативи, організація дозвілля й відпочинку.

У здійсненні виховного процесу незмінною особою залишається керівник групи, наставник групи студентів. У коледжі керівник групи планує свою діяльність з урахуванням актуальних завдань освіти та виховання, річного плану роботи коледжу, цілеспрямованості, конкретності, врахування інтересів студентів, поєднання різних форм та методів виховання, відповідності їх віковим особливостям та рівню вихованості студентів, урахуванню суспільно-політичних дат, подій у житті України, єдності педагогічного керівництва та самостійності студентства. До найбільш вживаних форм виховної роботи доцільно віднести: бесіди, екскурсії, вікторини, «круглі» столи, ділові зустрічі, дискусії, тематичні конференції, диспути, семінари-тренінги, вечори, свята, конкурси, години спілкування, тематичні виховні години [1, С.14].

Пріоритетним аспектом виховної роботи визначена орієнтація на українську культуру, мову, національно-патріотичні традиції, яка здійснюється шляхом проведення виховних годин: «Криниця отчого дому», «З Україною в серці», «Моя Україна – вільна держава», «Свята наша державна символіка».

Традиційною формою роботи зі студентами є організація зустрічей з вихователями  дошкільних навчальних закладів, що сприяє усвідомленню значимості майбутньої професії, виховує інтерес до роботи вихователя.

Морально-етичне виховання спрямоване на формування основ загальнолюдської і народної моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму, свободи, рівності, доброти, совісності, порядності, тактовності, співчуття, чесності, гуманності, толерантності та інших чеснот. З цією метою плануються години спілкування: «Вчимося толерантності», «Поспішайте творити добро», «Байдужість – це проблема чи норма життя?».

Правове виховання направлене на формування правової культури – прищеплення поваги до прав і свобод людини, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, оволодіння знаннями і дотримання законів України. Цьому сприяють виховні години: «Що таке правомірна поведінка?», «Основи правосвідомості особистості» тощо. 

Не менш важливим напрямком роботи є фізичне виховання та формування здорового способу життя, адже фізичне виховання – це невід’ємний елемент загальної культури людини. Для вирішення цих завдань використовуються різні форми роботи: проведення виховних годин «Я вибираю своє майбутнє», «Раціональне харчування – запобігання хворобам», «Режим дня», відвідування секцій, участь у спортивних змаганнях [1, С.17].

Метою художньо-естетичного виховання є розвиток у студентів відчуття і розуміння  краси, усвідомлення  необхідності жити i творити за її законами. Реалізуються ці завдання шляхом відвідування Краєзнавчого музею імені П.Мартиновича, участі у виставках, організації зустрічей з народними художниками, майстрами народно-декоративного мистецтва.

Трудове виховання спрямоване на формування творчої, працелюбної особистості, яка повинна володіти знаннями, вміннями, професійною майстерністю. Студенти здійснюють прибирання закріпленої за групою території, займаються впорядкуванням та озелененням квітника.

Отже, основна мета навчального закладу – підготувати висококваліфікованого фахівця – чесного, сумлінного, творчого, створити найкращі умови для його всебічного розвитку як особистості [3, С.66].

Література

1.     Виховна робота в технікумах, коледжах. З досвіду роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Випуск 3. – 2005. – 374 с.

2.     Кирилюк Г. Формування особистості майбутнього педагога / Г.Кирилюк // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. – №1(7). – С.68-70.

3.     Марцева Л. Формування професіонала / Л.Марцева // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. – №3(9). – С.65-66.