Пасічник С.О., Красноградський коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
ВИКОРИСТАННЯ СХЕМ-МОДЕЛЕЙ У МОВЛЕННЄВІЙ РОБОТІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку залишається однією з найактуальніших проблем навчання й виховання в закладі дошкільної освіти.
Мовлення дитини є показником її мовної культури, розумового й особистісного розвитку. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.
Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Л.А. Венгеру вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними. Цей метод є одним із перспективних методів реалізації розумового виховання та розвитку мовлення дошкільників, так як мислення малюків відрізняється предметною образністю та наочною конкретністю.
А. Петровський, М. Ярошевський розглядають модель як систему об’єктів чи знаків, яка здатна відображати та відтворювати об’єкт (явище) дослідження, заміщувати його складові чи ознаки з метою отримання нової інформації про цей об’єкт чи явище. Конкретнішим є бачення М. Львова, який називає модель засобом узагальнення вивченого матеріалу, схемою явища, яка відображає його структурні елементи та зв’язки. На думку науковців О. Білан і К.Крутій, дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій з умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. У роботі з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят, на думку П. Гальперіна, В. Давидова, О. Ушакової, Н. Гавриш, К. Крутій, моделі необхідні для того, щоб надати загальним якостям мовних явищ матеріальної форми, яка полегшує дітям їх розуміння.
Моделювання – наочно-практичний метод навчання. Модель являє собою узагальнений образ значущих якостей об’єкту, що моделюється.
У основі методу моделювання лежить принцип заміни: реальний предмет дитина замінює іншим предметом, його зображенням, якою-небудь умовною позначкою. Основне значення моделей – полегшити дитині відтворити почуте, побачене, придумане. Найважливіша вимога до будь-якої моделі – її подібність з предметом, що моделюється.
Метод наочного моделювання може використовуватися в роботі над всіма компонентами мовлення:
- формування лексико-граматичної сторони мовлення;
- формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
- формування зв’язного мовлення (переказ, складання розповідей за картиною, описова розповідь, творча розповідь).
У навчанні дошкільників використовуються різні види моделей:
- предметні моделі, в яких зберігаються конструктивні особливості, пропорції, взаємозв’язок частин, об’єктів-картинок;
- предметно-схематичні моделі, в яких вагомі ознаки і зв’язки виражені за допомогою предметів-замінників, графічних знаків – план кімнати, схема описової розповіді, схема послідовності подій у художньому творі, піктограми.
Існують різноманітні методики навчання дітей мовленню з використанням схем-моделей, які широко застосовуються в закладах дошкільної освіти.
Розглянемо детальніше методику використання схем-моделей для навчання дітей описових розповідей, яку розробила Т.Ткаченко.
Вчити дітей дошкільного віку складати описові розповіді – дуже важливий аспект їхнього розвитку. Уміння дитини точно, лаконічно й образно описати предмет сприяє удосконаленню її монологічного мовлення, мислення, пам’яті, самодостатності дошкільників.
У розвитку навичок складання описових розповідей велику допомогу надає попереднє складання моделі опису. Основу описової розповіді складають конкретні уявлення, які накопичуються в процесі обстеження об’єкту опису.
Для роботи за цією методикою використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: назва, колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем під час складання описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.
Елементами моделей можуть бути:
- геометричні фігури;
- символічні зображення предметів (умовні позначки, силуети, контури, піктограми);
- плани та умовні позначки;
- контрастна рамка – прийом фрагментного розповідання.
Наочна модель висловлювання є планом, який забезпечує зв’язність і послідовність розповіді дитини.
У основу формування у дітей усвідомлених умінь і навичок побудови зв’язного описового розповідання мають бути покладені методи поступовості та послідовності. Навчання слід проводити в три етапи:
1. Демонстрування дітям схеми за певною лексичною темою, пояснення змісту умовних позначень.
2. Надання зразка описового розповідання з показом символів.
3. Самостійне складання дитиною описової розповіді за опорною схемою.
Охарактеризуємо методику використання схем-моделей для навчання дітей творчому розповіданню за О. Дяченко, яка сприяє розвитку у дітей образного мислення, уяви, фантазії.
Суть технології полягає в тому, що для складання дітьми творчих розповідей використовують схеми-моделі різної складності. Основні етапи навчання дітей творчого розповідання: формування уявлення про предмети за видимою ознакою; уявне конструювання цілісної ситуації та включення її у нескладний сюжет; складання розповіді за планом, зазначеним у схемі-моделі; складання дітьми розповідей за власним задумом.
Розкриємо зміст методики використання схем-моделей у лексико-граматичній роботі, яку розробила К.Крутій. Ця технологія направлена на активізацію словникового запасу дітей, формування навичок побудови звукових моделей слова; розвиток логічного мислення, пізнавальної сфери дошкільника.
Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників через активне застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці К. Крутій і О. Білан визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.
Суть технології полягає у формуванні у дітей вміння користуватися основними логічними прийомами та операціями, і є одним із важливих завдань навчання старших дошкільників.
Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їхні характерні ознаки, дії з ними.
Схема ознайомлення дітей із предметами наступна:
1. Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.
2. Дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення у просторі; маса; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета.
3. Групування, узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять. Розвиток елементів логічного мислення через складання разом з дітьми моделей, схем, коректурних таблиць.
Використання схем під час складання описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того, умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультурних хвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту.
Отже, застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку, оволодіння вміннями й навичками, якими повинні оволодіти дошкільники в процесі формування їх монологічної та діамонологічної компетентності. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимально-партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.
ВИКОРИСТАННЯ СХЕМ-МОДЕЛЕЙ У МОВЛЕННЄВІЙ РОБОТІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку залишається однією з найактуальніших проблем навчання й виховання в закладі дошкільної освіти.
Мовлення дитини є показником її мовної культури, розумового й особистісного розвитку. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.
Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Л.А. Венгеру вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними. Цей метод є одним із перспективних методів реалізації розумового виховання та розвитку мовлення дошкільників, так як мислення малюків відрізняється предметною образністю та наочною конкретністю.
А. Петровський, М. Ярошевський розглядають модель як систему об’єктів чи знаків, яка здатна відображати та відтворювати об’єкт (явище) дослідження, заміщувати його складові чи ознаки з метою отримання нової інформації про цей об’єкт чи явище. Конкретнішим є бачення М. Львова, який називає модель засобом узагальнення вивченого матеріалу, схемою явища, яка відображає його структурні елементи та зв’язки. На думку науковців О. Білан і К.Крутій, дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій з умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. У роботі з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят, на думку П. Гальперіна, В. Давидова, О. Ушакової, Н. Гавриш, К. Крутій, моделі необхідні для того, щоб надати загальним якостям мовних явищ матеріальної форми, яка полегшує дітям їх розуміння.
Моделювання – наочно-практичний метод навчання. Модель являє собою узагальнений образ значущих якостей об’єкту, що моделюється.
У основі методу моделювання лежить принцип заміни: реальний предмет дитина замінює іншим предметом, його зображенням, якою-небудь умовною позначкою. Основне значення моделей – полегшити дитині відтворити почуте, побачене, придумане. Найважливіша вимога до будь-якої моделі – її подібність з предметом, що моделюється.
Метод наочного моделювання може використовуватися в роботі над всіма компонентами мовлення:
- формування лексико-граматичної сторони мовлення;
- формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
- формування зв’язного мовлення (переказ, складання розповідей за картиною, описова розповідь, творча розповідь).
У навчанні дошкільників використовуються різні види моделей:
- предметні моделі, в яких зберігаються конструктивні особливості, пропорції, взаємозв’язок частин, об’єктів-картинок;
- предметно-схематичні моделі, в яких вагомі ознаки і зв’язки виражені за допомогою предметів-замінників, графічних знаків – план кімнати, схема описової розповіді, схема послідовності подій у художньому творі, піктограми.
Існують різноманітні методики навчання дітей мовленню з використанням схем-моделей, які широко застосовуються в закладах дошкільної освіти.
Розглянемо детальніше методику використання схем-моделей для навчання дітей описових розповідей, яку розробила Т.Ткаченко.
Вчити дітей дошкільного віку складати описові розповіді – дуже важливий аспект їхнього розвитку. Уміння дитини точно, лаконічно й образно описати предмет сприяє удосконаленню її монологічного мовлення, мислення, пам’яті, самодостатності дошкільників.
У розвитку навичок складання описових розповідей велику допомогу надає попереднє складання моделі опису. Основу описової розповіді складають конкретні уявлення, які накопичуються в процесі обстеження об’єкту опису.
Для роботи за цією методикою використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: назва, колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем під час складання описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.
Елементами моделей можуть бути:
- геометричні фігури;
- символічні зображення предметів (умовні позначки, силуети, контури, піктограми);
- плани та умовні позначки;
- контрастна рамка – прийом фрагментного розповідання.
Наочна модель висловлювання є планом, який забезпечує зв’язність і послідовність розповіді дитини.
У основу формування у дітей усвідомлених умінь і навичок побудови зв’язного описового розповідання мають бути покладені методи поступовості та послідовності. Навчання слід проводити в три етапи:
1. Демонстрування дітям схеми за певною лексичною темою, пояснення змісту умовних позначень.
2. Надання зразка описового розповідання з показом символів.
3. Самостійне складання дитиною описової розповіді за опорною схемою.
Охарактеризуємо методику використання схем-моделей для навчання дітей творчому розповіданню за О. Дяченко, яка сприяє розвитку у дітей образного мислення, уяви, фантазії.
Суть технології полягає в тому, що для складання дітьми творчих розповідей використовують схеми-моделі різної складності. Основні етапи навчання дітей творчого розповідання: формування уявлення про предмети за видимою ознакою; уявне конструювання цілісної ситуації та включення її у нескладний сюжет; складання розповіді за планом, зазначеним у схемі-моделі; складання дітьми розповідей за власним задумом.
Розкриємо зміст методики використання схем-моделей у лексико-граматичній роботі, яку розробила К.Крутій. Ця технологія направлена на активізацію словникового запасу дітей, формування навичок побудови звукових моделей слова; розвиток логічного мислення, пізнавальної сфери дошкільника.
Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників через активне застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці К. Крутій і О. Білан визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.
Суть технології полягає у формуванні у дітей вміння користуватися основними логічними прийомами та операціями, і є одним із важливих завдань навчання старших дошкільників.
Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їхні характерні ознаки, дії з ними.
Схема ознайомлення дітей із предметами наступна:
1. Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.
2. Дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення у просторі; маса; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета.
3. Групування, узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять. Розвиток елементів логічного мислення через складання разом з дітьми моделей, схем, коректурних таблиць.
Використання схем під час складання описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того, умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультурних хвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту.
Отже, застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку, оволодіння вміннями й навичками, якими повинні оволодіти дошкільники в процесі формування їх монологічної та діамонологічної компетентності. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимально-партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.
Немає коментарів:
Дописати коментар