Наукова робота

 

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ГРАМОТИ

 

 

Перехід закладу загальної середньої освіти на початкове навчання з 6- річного віку посилює вимоги до підготовки дітей до навчання. Сучасна школа вимагає від дитини високої працездатності, складніших форм розумової, аналітико-синтетичної діяльності, розвинених морально-вольових якостей. Водночас необхідна також і спеціальна підготовка до засвоєння тих предметів, якими дитина повинна оволодіти в початкових класах. До них належить і навчання грамоти.

Навчання грамоти – це оволодіння буквами – зоровими символами звуків, із яких складаються слова звукової мови. Щоб навчитися читати, дитина повинна навчитися чути та виділяти окремі звуки  в слові, засвоїти графічне зображення звуків, називати букви, складати з них склади та слова, читати їх. До такої складної діяльності дітей треба підготувати.

Безумовно, проблема використання технологій раннього навчання грамоти як зарубіжних, так і вітчизняних авторів у закладах дошкільної освіти є актуальною сьогодні.

Розглянемо найбільш поширені технології навчання дошкільників грамоти вітчизняних співвітчизників.

Метою авторської технології Л. Шелестової «Розвивальне навчання» є формування в дітей навичок читати, уявлень про довкілля, збагачення словникового запасу, розвиток логічного мислення, дрібної моторики.

На думку автора, навчання дітей читати здійснюється не з метою підготовки дітей до школи, а з метою формування позитивної мотивації, отримання задоволення від процесу діяльності, прищеплення любові до читання.

Відома оригінальна методика раннього навчання дітей читати за безбукварним методом, розроблена  російським ученим М. Зайцевим. Його метод одержав назву «Кубики Зайцева», які набули широкого впровадження в практиці роботи закладів дошкільної освіти.

Суть технології  полягає в унікальній методиці навчання раннього читання на основі оригінальних кубиків. Методика ґрунтується на природних здібностях дитини з урахуванням індивідуальних особливостей, на використанні різних видів пам’яті (слухової, зорової, мовної), на ігровій системі навчання.

Технологія навчання грамоти М. Зайцева пропонує оригінальний шлях до читання через письмо (від письма кубиками – до читання).

У списку найбільш відомих авторів методик раннього розвитку дітей – важливе місце займають Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки.

                Основними складовими методики Нікітіних є близькість до природи, старання, природність та розвиваючі ігри для дітей. На думку педагогів, діти – самі собі господарі, відповідальні за свої вчинки, тому дорослі ні до чого не повинні їх примушувати, а є лише їх помічниками в складних життєвих ситуаціях. Головним завданням своєї методики раннього розвитку дітей Нікітіни бачать у розвитку творчих здібностей підростаючої людини та її підготовці до дорослого життя.

Які ж основні принципи названих методик?

Основними засадами  методики Л. Шелестової є:

1. Навчання читати по складах.

2. Використання наочного матеріалу (малюнків, природного матеріалу, карток, іграшок, схем, різних предметів тощо).

3. Залучення дітей до різноманітних видів діяльності (малювання, розфарбовування, вирізання, співів, танців, конструювання, аплікації, відшукування предметів у приміщенні, переміщення в просторі, рольового перевтілення тощо).

4. Проведення занять в ігровій формі.

5. Індивідуальний підхід до кожної дитини.

6. Відповідність змісту завдань освітнім лініям, що визначені Базовим компонентом дошкільної освіти.

7. Логічно вибудований та науково обґрунтований алгоритм засвоєння дитиною літер та навчання складів, слів, словосполучень, речень та текстів.

Визначимо основні принципи методики Нікітіних:

1. Легкий одяг та спортивна обстановка в будинку, спортивні тренажери та знаряддя входять в повсякденне життя дітей з самого раннього дитинства.

2. Свобода творчості дітей у заняттях. Діти займаються скільки хочуть, поєднуючи спортивні заняття з іншими видами діяльності.

3. Батьківська небайдужість. Активна участь батьків у спільних іграх, співпереживання за успіх і невдачу, відкритий діалог.

Всі ці принципи методики раннього розвитку дітей Нікітіних спрямовані на те, що б не заважати розвитку, а допомагати йому, причому не чинити тиск на дитину, а спостерігати, співвідносити та, орієнтуючись на стан і бажання дитини, створювати умови подальшого її розвитку.

Назвемо основні принципи та підходи технології навчання дітей читати за М. Зайцевим:

1.  Повна відмова від фонемного принципу, віз звукового аналізу слів, тобто автор дотримується положення «фонема при навчанні читати не потрібна».

2. В основу навчання читати покладено складовий принцип, діти запам’ятовують склади, потім слова.

3. Ігнорування процесу ознайомлення дітей з буквами. На переконання М. Зайцева, назви букв потрібні тільки для промовляння алфавіту про себе та пошуку слів у словниках, а вчитися читати вони тільки заважають.

4. За словами М. Зайцева, заважають навчанню читати й різні азбуки, в яких букви «прив’язуються» до картинки.

Розкриємо зміст та особливості застосування вищеназваних методик раннього навчання дітей грамоти.

Автор технології раннього читання Л. Шелестова пропонує проводити заняття з дітьми щодня або двічі-тричі на тиждень, починаючи з 4-річного віку.

За методикою Л. Шелестової, оволодіння елементами грамоти передбачає:

1. Ознайомлення дітей з буквами, що позначають голосні звуки.

2. Ознайомлення дітей з буквами, що позначають приголосні звуки.

3. Формування навичок і вмінь утворювати відкриті й закриті склади.

4. Формування навичок і вмінь злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів.

5. Формування навичок і вмінь читати словосполучення, речення, короткі тексти.

Метод М. Зайцева побудований на використанні різних кубиків і таблиць, який містить 52 картонки, що їх можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі.

За методикою М. Зайцева дітей навчають читати за кубиками у три етапи:

1. Ознайомлення з кубиками та таблицями, вивчення складів.

2. Читання одного слова.

3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками.

Метод кубиків М. Зайцева насамперед відповідає як інтересам маленької дитини, так і фізіобіологічним потребам, пізнанню світу, нового, невідомого, потребі у грі та радості від успіху, одержаного результату. Діти стрибають, бігають, співають, плескають у долоні, висять на канаті, повзають на шведській стінці і, немов би, «між іншим» навчаються читати вже у 2-3-4 роки. На думку М. Зайцева, діти двох років читатимуть вільно через 6 місяців, трьох-чотирьох – через 3 місяці, п’яти-шести – через місяць.

Автори унікальної методики Б. Нікітін та О. Нікітіна у книзі «Мы, наши дети  и внуки» зазначають, що діти у знайомій їм обстановці вільно засвоюють та оперують буквами, цифрами, навіть, не підозрюючи, що вони чимось відрізняються від інших речей.

Автори методики пропонують батькам забезпечити дітей уже з першого року життя наочним матеріалом для навчання грамоти: кубики з буквами, букви на карточках, азбука на стіні та каса букв, олівці, папір, пластмасові букви, сплетені з дроту. За словами Б. Нікітіна, букви, цифри, читання та письмо засвоюються так само легко та просто без будь-яких уроків, як слова «ложка», «хліб», «дай».

Отже, можна зробити висновок, що розглянуті нами технології навчання дітей грамоти актуальні в наш час, враховуючи вимоги нової української школи та активно використовуються педагогами в роботі з дітьми як раннього, так і дошкільного віку.